права № 22ц-1082/09              Суддя першої інстанції: Тихонова Н.С.

категорія 41                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф. ,

за участі:     позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_4

        відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 року

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод   в користуванні квартирою , стягнення матеріальної та моральної шкоди, та

зустрічним позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3до ОСОБА_1про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод   в користуванні квартирою , стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2005 року він був вселений в АДРЕСА_1в липні 2007 року. Однак після вселення, відповідачі не надали йому ключі від квартири та перешкоджають в користуванні квартирою. Крім того, відповідачі пошкодили його особисті речі на загальну суму 12000 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідачів не перешкоджати в користуванні спірною квартирою та ухвалити рішення про примусовий обмін цієї квартири. Також, позивач просив стягнути з відповідачів 12000 грн. матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди.

Під час  розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись із зустрічним позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою оскільки на їх думку, він без поважних причин не проживає в ній більше року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Постановлено визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірною квартирою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення суду в частині відмови в задоволенні його вимог про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою, а також на те, що він тимчасово не проживав в цій квартирі з поважних причин, просив рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, задовольняючи зустрічний позов та відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні вимог про усунення перешкод в користуванні квартирою , суд першої інстанції виходив з того, що останній без поважних причин не проживав в спірній квартирі з липня 2007 року по квітень 2008 року .

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального   права.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1та постійно проживав в ній як член сім ' ї наймача до 2005 року. Іншого житла він не має.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 перешкоджав ОСОБА_1 користуватись спірною квартирою, останній був вселений в зазначену квартиру в липні 2007 року за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2005 року.

Однак ОСОБА_1 пояснив, що при вселенні відповідачі не дали йому ключі від вхідних дверей квартири. В зв'язку з чим він не зміг більше ввійти у квартиру, хоча неодноразово намагався це зробити.

Такі пояснення позивача підтверджуються показанням свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6ОСОБА_7

Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді, відповідачі не заперечували, що вони особисто не давали позивачу ключі від квартири.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, який набув право користування спірною квартирою на підставі ст. 64 ЖК України, інтерес до цієї квартири не втрачав, а його тимчасова відсутність була обумовлена поважними причинами, оскільки відповідачі створили йому перешкоди в користуванні квартирою.

Із змісту ст.ст. 71, 72 ЖК України вбачається, що в изнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, можливе лише внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки без поважних причин .

Таким чином, зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування зазначеною квартирою задоволенню не підлягає.

Разом з тим, з наведених вище підстав підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення.

Враховуючи викладене , рішення місцевого суду в цій частині, як постановлене з порушенням ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та відмови в задоволенню зустрічного позову.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2009 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні вимог про усунення перешкод та вирішення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні квартирою задовольнити.

Вселити ОСОБА_1в АДРЕСА_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3відмовити.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                         Судді: