справа № 22ц-1669/09                       Суддя першої інстанції: Горбенко С.А.

категорія 27                          Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

06 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Буренкової К.О.,

суддів:     Довжук Т.С.,

Лівінського І.В.,

при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника відповідачки - ОСОБА_2

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2009 року

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_1про стягнення боргу ,

в с т а н о в и л а:

В лютому 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_1про стягнення боргу за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 5 липня 2006 року надав  відповідачці  5000 грн. кредиту на два роки зі сплатою 24 % річних. Однак ОСОБА_1 умови договору не виконує . В зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 5869 грн. 99 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд достроково розірвати спірний договір та стягнути з відповідачки вказану суму боргу.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2009 року позов задоволено. Постановлено достроково розірвати спірний договір кредиту та стягнути з ОСОБА_1на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 5869 грн. 99 коп. боргу та 88 грн. 70 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі   представник відповідачки, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення , яким відмовити в задоволенні позову .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в  межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, які надали сторони, прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору. В зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 536, 549, 651, 1054 ЦК України, зазначений договір може бути розірвано достроково, а відповідачка зобов'язана повернути борг позивачу. Тому суд обґрунтовано задовольнив позов.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 5 липня 2006 року ОСОБА_1 уклала з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір , відповідно до якого банк відкрив відповідачці відновлювальну кредитну лінію на строк 24 місяці, з лімітом кредитування 5000 грн. Крім того, за п. 3.3 договору, термін користування кредитною лінією продовжується на наступні 24 місяці в разі відсутності письмового звернення жодної із сторін про припинення терміну дії договору.

Згідно розрахунку заборгованості наданої позивачем (а.с. 8) та особового рахунку ОСОБА_1(а.с. 31-36), станом на 22 січня 2007 року вона повністю погасила заборгованість, яка склалась на той період. Водночас, 26 числа того ж місяця відповідачка отримала в касі позивача ще 4900 грн., з яких  повернула лише 1000 грн. Залишок боргу по отриманому кредиту складає 3900 грн.

Крім того, зазначеними доказами підтверджується, що з 22 січня 2007 року по 27 січня 2009 року позивачем нараховувались відповідачці відсотки за користування кредитом та перевищення кредитного ліміту, комісія за здійснення розрахунково-касових операцій та штраф за несвоєчасний обов'язковий платіж на загальну суму 1969 грн. 99 коп.

З урахуванням викладеного, загальний борг ОСОБА_1позивачу складає 5869 грн. 99 коп. (3900 грн. + 1969 грн. 99 коп.)

Зважаючи на те, що суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, то за ч.2 ст. 308 ЦПК України воно не може бути скасоване і підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка отримала на 11730 грн. менше кредиту ніж це вказав позивач, є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи. До того ж, як вже зазначалось вище, спірними є лише 4900 грн. кредиту, які ОСОБА_1 отримала, згідно квитанції, 26 січня 2007 року (а.с. 22). Що стосується інших сум, то відповідачка за них розрахувалась з банком 22 січня 2007 року.

Також безпідставними є посилання апелянта не те, що суд не застосував позовну давність до вимог позивач про стягнення штрафів, оскільки відповідно до положень ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Водночас, як вбачається з протоколу судового засідання, жодна із сторін про це не заявляла.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу представника відповідачки - ОСОБА_2 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України

Головуюча:                         Судді: