Справа№ 1-51/2007 p.
ВИРОК
Іменем України
8 лютого 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого: Сливи Ю.М.
при секретарі Брайченко О.О.,
з участю прокурора Кимлика Р.В.,
захисника ОСОБА_1 v
розглянувши обвинуваченню:
у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, який до засудження проживав: в АДРЕСА_2,, раніше судимого:
· вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 14.06.2004 року за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;
· вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03.07.2006 року за ст. 289 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі;
у вчиненні злочину передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України,
встановив:
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03.07.2006 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 289 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі.
19.07.2006 року ОСОБА_1 для відбуття покарання прибув до Ірпінського ВЦ (№132), який розташований у АДРЕСА_3. По прибутті до виправного центру був ознайомлений з порядком відбування покарання у зазначеній установі, з кордонами виправного центру та попереджений про відповідальність за порушення режиму тримання, а також зі змістом ст. 101 КВК України. Адміністрацією виправного центру засуджений ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за самовільне залишення кордонів установи та ознайомлений зі змістом ст. 390 КК України.
29 вересня 2006 року близько 21-30 години (точний час досудовим слідством не встановлений) ОСОБА_1, з метою ухилення від подальшого відбування покарання, скориставшись відсутністю співробітників відділу нагляду за безпекою ІНФОРМАЦІЯ_2, грубо порушив режим утримання, і подолавши огорожу установи самовільно залишив межі виправного центру.
Засудженого ОСОБА_1 затримали співробітники Переяслав-Хмельницького МРВ 02.10.06 близько 2-ї години в АДРЕСА_4. В приміщенні Переяслав-Хмельницького МРВ передали його співробітникам Ірпінського виправного центру № 132 для повернення в місця обмеження волі.
У судовому засіданні підсудний вину в скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив втечу з виправного центру у зв'язку з тим, що в нього склалися погані стосунки з іншими засудженими, які вимагали в нього гроші. Приїхавши в АДРЕСА_4 він почав збирати гроші. Однак вчасно до ШЦ № 132 не повернувся оскільки вжив спиртне Він розумів, що в разі не повернення буде засудженим, та таким чином хотів змінити режим утримання. Щиро розкаявся та просив суворо не карати. Просив врахувати, що має неповнолітню 2-річну доньку та смертельно хвору матір.
2
У зв'язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнанням кваліфікації своїх дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене лише допитом підсудного.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 390 ч. 1 КК України, як самовільне залишення місця обмеження волі.
Обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він скоїв злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості.
Як особа підсудний ОСОБА_1 за місцем відбування покарання характеризується негативно, покарання не відбув та знову вчинив умисний злочини, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його мати хворіє на тяжку хворобу.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1, суд знаходить рецидив злочинів.
Суд, враховуючи обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Щодо підсудного ОСОБА_1, суд застосовує ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин у період відбування покарання призначеного попереднім вироком.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України і призначити йому покарання по цій статті у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03.07.2006 року за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 3 років обмеження волі, з урахуванням ст. 72 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у виді 2 ( двох ) років 6 ( шести) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишити без зміни - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 27.10.2006 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський
суд на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення. Суддя
Ю.М. Слива