АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 656/677/15-к

Провадження № 11-кп/791/550/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді – Батрака В.В.,

суддів – Гемми Ю.М., Шевцової В.Г.,

за участю секретаря – Богданченко Д.В.,

прокурора – Коломійця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_4, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, офіційно не працевлаштований, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України не маючий судимості,

засуджений:

-за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 призначення покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів..

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 14 вересня 2015 року близько 09 години, в смт Іванівка, Іванівського району, Херсонської області, по вул. Крупської, поблизу адміністративної будівлі Іванівської районної державної адміністрації, таємно, умисно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку б/в велосипеду марки «Салют», що належить ОСОБА_5, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на свій розсуд. Зазначеними злочинними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на суму 1 400 грн.

Він же, 14 вересня 2015 року близько 09 години 45 хвилин, в смт Іванівка, Іванівського району, Херсонської області, по вул. Стаханова, поблизу адміністративної будівлі Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі, повторно, таємно, умисно, з корисливих спонукань, шляхом  вільного  доступу,  вчинив  крадіжку  б/в велосипеду марки  «Аист»,  що  належить ОСОБА_6, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на свій розсуд. Зазначеними злочинними діями ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду на суму 1 200 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким, у зв’язку з недоведеністю вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, виправдати його.

Апеляційна скарга мотивована доводами про невідповідність висновків суду викладеним в судовому рішенні фактичних обставинам кримінального провадження.

Як зазначає апелянт, судом не взято до уваги того, що показання обвинуваченого повністю співпадають з показаннями потерпілих по провадженню і підтверджують його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім того, як з показань потерпілих, свідків та інших матеріалів провадження взагалі не можливо встановити точний час викрадення у потерпілих їх велосипедів, що вказує на необґрунтованість кваліфікації дій обвинуваченого за кваліфікуючою ознакою повторності.

Також, на думку апелянта, в оскаржуваному вироку суд не вірно виклав показання свідків по провадженню ОСОБА_7 і ОСОБА_8 даних ними в судовому засіданні та послався на них на підтвердження винуватості ОСОБА_3

Крім того, як зазначає апелянт, суд безпідставно зазначив про непослідовність показань обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду, оскільки його показання повністю були підтверджені показаннями, як потерпілих, так і свідків по провадженню.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 409 КПК України, в тому числі, підставами для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно до ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишились недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінального відносно ОСОБА_3 допустив неповноту судового розгляду та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування ухваленого за результати судового розгляду процесуального рішення.

Відповідно до роз’яснення п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суду належить дати аналіз всіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не обмежуючись лише зазначенням прізвища свідків, потерпілого або назви проведеної експертизи.

Згідно п. 17 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, в основу вироку можуть бути

покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Таким чином, основою мотивувальної частини вироку є аналіз і оцінка досліджених судом доказів. При постановленні вироку повинні отримати оцінку всі докази, розглянуті в судовому засіданні, як докази, на підставі яких суд визнав установленими ті чи інші обставини, так і ті, в силу яких суд прийшов до висновку, що деякі обставини не мали місця в дійсності.

Прийняття одних та відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано. Разом з тим, суд першої інстанції вищевказані вимоги кримінального – процесуального закону та роз’яснення Пленуму Верховного Суду України до уваги не взяв.

Як вбачається з оскаржуваного вироку суду, суд першої інстанції визнавши ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, навів у вироку лише показання потерпілих і свідків та послався на письмові докази по провадженню, однак належної правової оцінки їм не дав та за умови не визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і опосередкованих показаннях потерпілих та свідків належного аналізу цим доказам не дав і не зазначив, які саме докази по провадженню, в якій мірі доводять пред’явлене органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачення.

Крім того, колегія звертає увагу на неповноту судового розгляду та необхідність здійснення судом першої інстанції більш всебічного та повного дослідження доказів по справі, в тому числі і допиту обвинуваченого, потерпілих і свідків та надання їм правової оцінки в процесуальному рішенні.

Так, органом досудового розслідування був заявлений ряд свідків і потерпілих по справі, показання яких, з урахуванням повного не визнання вини обвинуваченим, мали б суттєве значення для встановлення дійсних обставин вчинення кримінальних правопорушень чи відсутність таких.

Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_3, даних ними під час судового розгляду, останній посилається на те, що за його проханням односелець ОСОБА_9 відвіз один з велосипедів до себе додому. Однак, незважаючи на те, що ОСОБА_9 є одним з перших хто безпосередньо бачив ОСОБА_3 з викраденим велосипедом та спілкувався з ним, суд зазначеного свідка в судове засідання не викликав та безпосередньо про вищевказані обставини в судовому засіданні не допитав, хоча його показання могли б мати суттєве значення для усунення суперечностей по справі та виявлення причин їх виникнення.

Також, судом першої інстанції не в повному обсязі перевірена та не дана належна правова оцінка позиції обвинуваченого ОСОБА_3 щодо його непричетності до викрадення велосипедів, а придбання їх у незнайомих йому людей з метою подальшого їх продажу на більш вигідних для нього умовах.

Зазначені порушення вимог кримінального процесуального законодавства, допущені судом першої інстанції при судовому розгляді кримінального провадження, є істотними. Ці порушення, безперечно ставлять під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваного вироку, що тягне за собою безумовне скасування оскаржуваного вироку суду відносного ОСОБА_3

Враховуючи, що захисником не ставиться в апеляційній скарзі питання про дослідження в апеляційному суді певних обставин та доказів по кримінальному провадженню, які згідно зі ст.404 ч.3 КПК України мають бути повторно досліджені, тому суд апеляційної інстанції не вправі ухвалити новий вирок. Дослідження судом за власною ініціативою доказів, які б підтверджували або спростовували певні обставини справи, - порушуватиме загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.7 ч.1 п.3, п.15 КПК України, зокрема: рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Оскільки чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, крім випадків, передбачених ст.ст.412 ч.2 п.2-7, 415 ч.1 КПК України, не регулює питання подальшого спрямування кримінального провадження, коли апеляційний суд повинен скасувати вирок суду першої інстанції через його незаконність, при цьому ухвалити новий вирок не має права, тому керуючись загальними засадами кримінального провадження на підставі ст.9 ч.6, ст.7 ч.1 п.1, п.2, п.3, п.15 КПК України мають бути застосовані правила ст.ст.412 ч.1, ч.2 п.2-7, 415 ч.1 п.1 КПК України, тобто вирок має бути скасований та призначений новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Крім того, колегія суддів звертаю увагу на те, що за відсутності належного аналізу зібраних по провадженню доказів, відсутності належної перевірки і спростування алібі обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення крадіжок, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно розглянути його відповідно до вимог КПК та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Інші доводи апеляційних скарг підлягають ретельній перевірці при новому судовому розгляді зазначеного кримінального провадження.

У зв’язку із скасуванням вироку суду та раніше обраного судом запобіжного заходу, вирішуючи питання про запобіжний захід відносно ОСОБА_3, колегія суддів бере до уваги те, що він хоча і обвинувачується у вчиненні двох злочинів середньої тяжкості, разом з тим, в силу ст. 89 КК України, є особою не маючою судимості, останній раз притягувався до кримінальної відповідальності понад 13 років тому, згідно наданої характеристики характеризується задовільно, має постійне місце проживання.

За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді особистого зобов’язання буде необхідним та достатнім для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 та виконання ним процесуальних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 179, 194, 404, 405, 407, 409, 410, 412, 415 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_4, діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, задовольнити частково.

Вирок Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року, відносно ОСОБА_3 за ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України – скасувати.

Призначити новий розгляд у Іванівському районному суду Херсонської області кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти негайно.

Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов’язання з покладення на нього наступних обов’язків: - з’являтися до суду за кожним його викликом; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Строк дії запобіжного заходу до 24 серпня 2016 року.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на відповідного прокурора за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом :

Суддя: