УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді Гандзюка В.П.,
суддів: Гриновецького Б.М., Кривобокової Н.М.,
з участю: секретаря Шемрай Г.А.,
прокурора Чепіля Ю.Д.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Івано-Франківського міського суду від 5 березня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Івано-Франківська, АДРЕСА_1, який має вищу освіту, кандидат історичних наук, пенсіонер, полковник міліції у відставці, несудимий, громадянин України,-
виправдано за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України.
В задоволенні цивільного позову відмовлено.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу скасовано.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він, будучи на посаді начальника кафедри теорії та історії держави та права Прикарпатського юридичного інституту Львівського Державного університету внутрішніх справ, тобто службовою особою, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що доцент кафедри ОСОБА_3 звільнився з роботи у вказаному ВУЗі, з травня 2007 року вносив неправдиві відомості про його вихід на роботу та отримував заробітну плату на загальну суму 7348грн., яку привласнив.
________________________________________________________________________________
Справа № 11-255/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст.191 ч.2 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
Виправдовуючи ОСОБА_2. за вказаним обвинуваченням, суд першої інстанції вважав доведеним факт існування трудових відносин між Прикарпатським юридичним інститутом Львівського Державного університету внутрішніх справ та доцентом ОСОБА_3 з травня по грудень 2007 року, законним нарахуванням йому за виконану роботу заробітної плати, та правомірності отримання вказаних коштів ОСОБА_2
В своїй апеляції прокурор вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення кримінально-процесуального закону.
Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, виправданого та його захисника, які заперечили апеляцію прокурора, провівши судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст. 374 КПК України Апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадку, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Як видно з матеріалів справи, досудове слідство проведено неповно та однобічно, внаслідок чого не встановлено ряд обставин справи, що мають суттєве значення для правової оцінки дій підсудного.
Разом з тим, постановлений судом першої інстанції виправдувальний вирок також містить ряд протиріч і не може вважатися законним.
Так, виправдовуючи ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, суд прийшов до висновку про те, що отримані ним на підставі виданого доручення кошти в рахунок заробітної плати ОСОБА_3. нараховані та видані законно, оскільки останній перебував у трудових відносинах із Львівським Державним університетом внутрішніх справ та виконував обов'язки доцента кафедри.
Однак, такий висновок суду є передчасним, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в сукупності.
Так органами досудового слідства для обґрунтування пред'явленого обвинувачення було констатовано факт припинення трудових відносин ОСОБА_3. із Прикарпатським юридичним інститутом Львівського Державного університету внутрішніх справ з 14.05.2007 року. При цьому, стверджено те, що ОСОБА_3 звернувся із відповідною заявою, отримав на руки трудову книжку, в якій був завірений печаткою інституту наказ про його звільнення, та використав її для влаштування на роботу в інший навчальний заклад, припинивши трудові відносини на попередньому місці роботи.
Разом з тим, матеріали з цього приводу постановою слідчого від 29 січня 2008 року, всупереч правилам ст. 26 КПК України, були виділені для проведення додаткової перевірки.
Як встановлено в апеляційному суді, така перевірка як на момент постановлення вироку, так і на момент апеляційного перегляду справи не проведена.
Однак, дослідження саме цих обставин дають можливість встановити дійсність перебування ОСОБА_3. в трудових відносинах із Львівським Державним університетом внутрішніх справ з травня по грудень 2007 року та правомірність отримання ним заробітної плати.
І тільки після цього, поряд із іншими дослідженими обставинами, можна дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_2., який, як встановлено матеріалами справи, табелював роботу ОСОБА_3. та отримував згідно довіреності його заробітну плату.
Суд першої інстанції ці недоліки досудового слідства не усунув.
За таких обставин вирок суду не може залишатися в силі та підлягає до скасування.
Оскільки грубі процесуальні порушення (незаконне виділення важливих матеріалів справи та залишення їх без руху) були допущені органами досудового слідства і не можуть бути усунені в процесі судового розгляду, справу слід направити прокуророві для проведення додаткового розслідування, під час якого слід у відповідності до ст.22 КПК України встановити дійсні обставини справи та прийняти відповідні процесуальні рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 5 березня 2009 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування.
Головуючий В.П Гандзюк
Судді: Б.М. Гриновецький
Н.М. Кривобокова
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк