Справа № 2-394\09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           11 лютого 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:             головуючої судді                                             Петешенкової М.Ю.        

                            при  секретарі                                           Макарчук А.В.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи: Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, суд –

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду                         м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, з участю третьої особи: Самарського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів.

    В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

  06 березня 2001 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь у розмірі 1\4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття.

  02 липня 2008 року державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з закінченням передбаченого законом строку виконання для даного виду стягнення, одна існує заборгованість за аліментам в розмірі 2987,41 грн.

  Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі                       2987,41 грн., неустойку (пеню) в сумі 6393,06 грн. (2987,41 грн. х 1 % х 214 дн. = 6393,06 грн., судові витрати по справі у розмірі 123,80 грн.

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

  Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити.

  В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 позовні вимоги вважала обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

  Вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.

  Судом встановлено, що згідно виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2001 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 11).

  Відповідно до постанови державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби  Дніпропетровського міського управління юстиції від 02 липня 2008 року про закінчення виконавчого провадження, у зв”язку з досягненням повноліття, заборгованість на момент повноліття дитини  складає 2987,41 грн. (а.с. 10).

         Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за аліментами у розмірі 2987,41 грн., стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки закриття провадження в даному випадку при наявній сумі заборгованості по сплаті аліментів суперечить вимогам ч. 4 ст. 194 Сімейного Кодексу України, згідно якої, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.  

         Крім того, статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

         Згідно зі ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зоюбов”язана сплачувати аліменти за рішення суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

          Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість за аліментами виникла не з вини відповідача, штрафи на відповідача не накладалися.

          Судом роз”яснювались позивачу положення ст.ст. 10,11,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

          Суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за аліментами та пені за прострочення їх сплати не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надала суду достатніх доказів про винність відповідача у виникненні заборгованості, а передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України, на яку позивач посилається, відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів у виді неустойки ( пені ) настає лише за наявності вини платника.

На підставі викладеного і керуючись  ст. 196 Сімейного кодексу України ст. ст. 10, 11, 57-60, 212, 215 ЦПК України, ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»,  суд,  -

В И Р І Ш И В :

 В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1  до ОСОБА_2, з участю третьої особи: Самарського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

           Головуюча суддя                                                                          М.Ю. Петешенкова