Справа № 2-29/2009
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
10 квітня 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді: Петешенковій М.Ю.
при секретарі: Макарчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство побутового обслуговування „Рассвет” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу будівель та споруд, визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд, визнання права власності, суд –
в с т а н о в и в:
21 червня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство побутового обслуговування населення „Рассвет” звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи: Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Престиж”, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним .посилаючись на те, що 27 лютого 2007 року між ними був укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року ТОВ ППОН „Рассвет” продало ОСОБА_1 наступні будівлі та споруди: А-1, а, а?,а?-1, а??-1, а""-1 – адміністративна будівлі, ганки, прибудови, цегла загальною площею 201,4 кв.м, а - ганок, Б – 1, під Б – 1, б , б?, б? - бетонний цех, підвал, навіс, ганок, спуск із підвалу, загальною площею 213,6 кв.м, В - склад, з/б, Д – вбиральня, цегла, К - навіс, І – вагончик (тимчас.), Л – вагончик (тим час.), І-8, І- споруди, мостіння.
Відповідач повинен був сплатити за придбані будівлі та споруди 1 525 700 грн. На момент вчинення даної угоди відповідачем було сплачено 465 00 грн., а решту суми ОСОБА_1 повинен був сплатити до 13 години 28 лютого 2007 року. Однак до теперішнього часу решта суми у розмірі 1 060 500 грн. не сплачена.
Позивач зазначає, що умови договору купівлі-продажу відповідачем не виконанні, у зв”язку з чим вважав за можливе визнати договір купівлі–продажу недійсним, повернути сторони в початкове положення та визнати за підприємством право власності на будівлі та споруди.
21 січня 2008 року позивач доповнив позовні вимоги, звернувшись з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, посилаюсь на те, що 02 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3
Вважав, що ОСОБА_1 не мав права продавати зазначені будівлі та споруди, оскільки не сплатив решту суми у розмірі 1 060 500 грн. та за актом прийому–передачі будівлі та споруди йому передано не було.
З урахуванням викладеного, позивач просив визнати договір купівлі-продажу будівель та споруд від 27 лютого 2007 року та договір купівлі-продажу будівель та споруд від 02 липня 2007 року недійсними та визнати за ТОВ ППОН „Рассвет” право власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
23 грудня 2008 року позивач змінив позовні вимоги та просив розірвати договір купівлі-продажу будівель та споруд від 27 лютого 2007 року, у зв”язку з тим, що ОСОБА_1 не виконав умови договору в частині сплати суми за придбані будівлі та споруди у розмірі 1 525 700 грн., не дотримання умов, викладених у додатку до договору купівлі-продажу будівель та споруд про розділ майнової відповідальності. Крім того, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд від 02 липня 2007 року.
В судовому засіданні представники позивача Міненко Г.І., Косюк А.П. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, на підставі обставин, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вважали їх безпідставними. При цьому пояснили, що спірний договір відповідає загальним вимогам, передбаченим діючим законодавством, всі істотні умови договору були виконанні, що підтверджується підписаною сторонами заявою від 28 лютого 2007 року, посвідченої нотаріусом ОСОБА_3, актом № 1 прийому – передачі к договору купівлі-продажу будівель та споруд від 27 лютого 2007 року, договорами оренди та приходними касовими ордерами про сплату орендної плати. Вважали додаток до договору про розділ майнової відповідальності нікчемний, а вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 02 липня 2007 року безпідставними, оскільки позивач не є стороною договору. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу будівель та споруд від 02 липня 2007 року не визнав та пояснив, що 02 липня 2007 року ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 510 000 грн. При укладанні вищезазначеної угоди нерухомого майна, в повному обсязі були дотриманні вимоги діючого законодавства. Вважав ОСОБА_2 добросовісним набувачем нерухомого майна. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог внаслідок відсутності підстав, для визнання укладеної угоди недійсною.
Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 позовні вимоги вважала необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню. На момент посвідчення договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року нею були витребувані всі необхідні документи, зроблені відповідні перевірки, встановлено волевиявлення позивача ТОВ ППОН „Рассвет” на вчинення договору купівлі-продажу. 28 лютого 2007 року, вона засвідчила справжність підписів на заяві директора ТОВ ППОН „Рассвет” Міненко Г.І. та ОСОБА_1, за змістом якої зобов”язання за договором виконанні, сплата за будівлі та споруди покупцем проведена згідно умов договору, грошові кошти отримані ТОВ ППОН „Рассвет” повністю, матеріальних претензій не мають. 02 липня 2007 року нею був посвідчений договір купівлі-продажу будівель та споруд, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 На момент посвідчення договору нею були виконанні всі вимоги діючого законодавства. Ці правочини були правомірними на час посвідчення нею договорів та є правомірними на теперішній час.
Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року, укладеного в письмовій формі, ТОВ ППОН „Рассвет” в особі директора Міненко Г.І. продало, а ОСОБА_1 купив будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. та складаються: А-1, а, а?,а?-1, а??-1, а""-1 – адміністративна будівлі, ганки, прибудови, цегла загальною площею 201,4 кв.м, а - ганок, Б – 1, під Б – 1, б , б?, б? - бетонний цех, підвал, навіс, ганок, спуск із підвалу, загальною площею 213,6 кв.м, В - склад, з/б, Д – вбиральня, цегла, К - навіс, І – вагончик (тимчас.), Л – вагончик (тим час.), І-8, І- споруди, мостіння, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 6). Загальна вартість будівель та споруд складає 1 525 700 грн.
Право власності на будівлі та споруди у відповідності до п. 10 спірного договору переходить у власність ОСОБА_1 з моменту державної реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України.
Згідно з даними Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спірний договір зареєстровано в КП ДМБТІ 18 квітня 2007 року (т. 1, а.с. 44).
01 березня між ТОВ ППОН „Рассвет” в особі директора Міненко Г.І. і ОСОБА_1 підписано акт № 1 прийому – передачі, проданих будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 43).
За умовами спірного договору, ТОВ ППОН „Рассвет” отримало 465 200 грн. під час підписання договору, а решту ОСОБА_1 повинен був сплатити до 13 год. 28 лютого 2007 року (т. 1, а.с. 6).
На виконання умов зазначеного договору ОСОБА_1 сплатив ТОВ ППОН „Рассвет” 1 525 700 грн., що підтверджується засвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 справжність підписів на заяві директора ТОВ ППОН „Рассвет” і ОСОБА_1, за змістом якої зобов”язання за договором купівлі-продажу виконанні, сплата за будівлі та споруди покупцем проведена згідно умов договору, грошові кошти отримані ТОВ ППОН „Рассвет” повністю, матеріальних претензій не мають (т. 1, а.с. 42).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 02 липня 2007 року, укладеного в письмовій формі, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. та складаються: А-1, а, а?,а?-1, а??-1, а""-1 – адміністративна будівлі, ганки, прибудови, цегла загальною площею 201,4 кв.м, а - ганок, Б – 1, під Б – 1, б , б?, б? - бетонний цех, підвал, навіс, ганок, спуск із підвалу, загальною площею 213,6 кв.м, В - склад, з/б, Д – вбиральня, цегла, К - навіс, І – вагончик (тимчас.), Л – вагончик (тим час.), І-8, І- споруди, мостіння, загальною вартістю 510 000 грн., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в Дніпропетровському МБТІ 14 серпня 2007 року (т. 2, а.с. а.с. 76, 184-186).
За умовами вищезазначеного договору, ОСОБА_1 отримав 510 000 грн. під час підписання даного договору (т. 2, а.с. 76).
Згідно з даними Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно спірний договір зареєстровано в КП ДМБТІ 14 серпня 2007 року (т. 1, а.с.184).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
В силу ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
За спірним договором від 27 лютого 2007 року ТОВ ППОН „Рассвет” передало у власність ОСОБА_1, а останній прийняв будівлі та споруди, сплативши за це грошові кошти, отже, сторони за вказаним правочином здійснили дії, передбачені ст. 655 ЦК України, які містять ознаки купівлі-продажу.
Доводи позивача, представника позивача з приводу невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов договору в частині несплати решти грошової суми у розмірі 1 060 500 грн., не дотримання умов, викладених у додатку до договору купівлі-продажу, то ці обставини не знайшли свого підтвердження і не можуть свідчити про виникнення у позивача права розірвання укладеного договору купівлі-продажу.
За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладанні договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було посвідчено справжність підпису на заяві директора ТОВ ППОН „Рассвет” і ОСОБА_1, за змістом якої зобов”язання за договором купівлі-продажу виконанні, сплата за будівлі та споруди покупцем проведена згідно умов договору, грошові кошти отримані ТОВ ППОН „Рассвет” повністю, матеріальних претензій не мають, що регламентовано Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Законом України „Про нотаріат”.
Посилання представників позивача щодо не передання будівель та споруд за актом прийому-передачі відповідачу ОСОБА_1 не можуть бути прийняти до уваги, оскільки дійсність акту прийму – передачі в судовому засіданні сторонами не оспорювалася, крім того на протязі тривалого часу розгляду справи, представник позивача Міненко Г.І. справжність підпису не оспорював, який ще не є безспірною ознакою для розірвання спірного договору та визнання за ним права власності на будівлі та споруди.
Що стосується доводів представників позивача про не дотримання умов, викладених у додатку до договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року про розділ майнової відповідальності, то ці обставини при відповідному підтвердженні не можуть створювати юридичних наслідків для його сторін через недодержання сторонами нотаріальної форми, та є нікчемним.
В судовому засіданні також не знайшли свого підтвердження доводи представників позивачів про те, що ОСОБА_1 не мав права продавати будівлі та споруді ОСОБА_2, у зв”язку з чим укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд від 07 липня 2007 року є недійним, оскільки він це не довів. Яких-небудь доказів в підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, позивач суду не надав. Суд вважає, покупець ОСОБА_2 була добросовісним покупцем, так як не знала і не могла знати про неправомірній дії продавця ОСОБА_1, тому такий правочин не може бути визнаний не дійсним.
При ухваленні рішення суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та відноситься до них критично, оскільки вони є заінтересованими особами у вирішенні даної справи.
Договори купівлі-продажу укладені між сторонами на платній основі, свідомо і добровільно на взаємнопогоджених умовах, розуміючі значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладені ними правочини (зокрема з вимогами щодо недійсності правочину), що підтверджено сторонами по справі шляхом підписання договору, та особистої присутності з цього приводу у нотаріуса.
На підставі викладеного, суд вважає, що сторонами за спірними договорами купівлі - продажу вказані вимоги закону виконанні, тому підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року та визнання недійсним договору купівлі-пролажу від 02 липня 2007 року, немає.
Суд роз’яснював позивачу, представнику позивача положення ст.ст. 10, 11, 57 – 60 ЦПК України, та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Враховуючи все вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволено через незаконність та безпідставність вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 328, 334, 638, 651, 655, 657, 346 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 61, 169, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство побутового обслуговування „Рассвет” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу будівель та споруд, визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд, визнання права власності – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова
- Номер: 2/0917/0152/11
- Опис: Про усунення перешкод в користуванні під"їздною дорогою загального кори стування
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-29
- Суд: Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
- Суддя: Петешенкова М.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2010
- Дата етапу: 29.09.2010