Справа №22ц-2608/2008 рік Головуючий у 1 інстанції Стратейчук Л.З..
Категорія 21 Доповідач Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Новосядлої В.М.,
суддів Ігнатової Л.Є., Трроценко Л.І.,
при секретарі Скляренко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -
установив:
До апеляційного суду звернувся представник відділення виконавчої дирекції Фонду з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та з відділення Фонду на користь позивача було стягнуто 12 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював гірничим на шахті ім. В.М. Бажанова ДП „Макіїввугілля", звільнившись з роботи 5.10. 2007 року за власним бажанням.
Внаслідок важких та шкідливих умов праці ОСОБА_1набув професійних захворювань на хронічний обструктивний бронхит пильвої етіології 2 стадії,помірна течия, тому висновком МСЕК від 22.12. 2004 року йому уперше була встановлена 3 група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності.
Через вказані обставини позивач зазнав моральних страждань, тому суд і стягнув з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 12 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції порушив вимоги матеріального права та не врахував, що з 1 січня 2007 року була призупинена відповідна правова норма, яка передбачала відшкодування моральної шкоди у разі втрати професійної працездатності, незалежно від часу настання страхового випадку, а з 20 березня 2007 року взагалі втратила чинність ця норма закону.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Положення ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що діяла до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату морального відшкодування за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ..." право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати морального відшкодування, виникає в особи з дня встановлення їй уперше висновком МСЕК такої стійкої втрати працездатності.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у січні 2008 року. Інвалідність 3 групи із втратою 40% професійної працездатності у зв"язку з професійним захворюванням позивачеві уперше бала встановлена висновком МСЕК від 22.12. 2004 року.(а.с.6)
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинялась дія Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування ..." в частині відшкодування моральної шкоди, так і Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладання на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильний правовий висновок про наявність у позивача права на відшкодування заподіяної йому втратою здоров"я моральної шкоди.
За таких обставин рішення суду про стягнення з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 12 000 грн. у відшкодування моральної шкоди слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької Області - відхилити.
Рішення Центральн-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.