Справа №11-355 Головуючий у 1 інстанції: Мацький Є.М.
Категорія: ст.ст. 121 ч.1, 286 ч.1 KK України Доповідач: Слісарчук Я.А.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
„ 27 " травня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Мельничук Н.М.
суддів: Слісарчука Я.А., Фоміна Ю.В.
за участю : прокурора Селюченко І.І.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2008 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження,
уродженця м. Коростишева Житомирської області, несудимого,
засуджено :
за ст.121 ч.1 КК України на 6 років позбавлення волі;
за ст.286 ч.1 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено остаточне покарання 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь :
· ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди;
· ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди;
· фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації 2019,64 грн. за стаціонарне лікування ОСОБА_2;
· НДКЦ при УМВС України в Житомирській області 1199, 81 грн. судових витрат.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Як визнав суд, 7 серпня 2007 року близько 17 години ОСОБА_4, керуючи в стані алкогольного сп'яніння, автомобілем ЗАЗ 1105, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в напрямку 103 км автошляху Київ-Чоп зі швидкістю, яка перевищувала 100 км/год, порушуючи вимоги п.п.2.3(б), 2.9(a), 10.1, 12.6(г) Правил дорожнього руху України, не справився з керуванням і з"їхав у кювет.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир зазначеного автомобіля ОСОБА_2отримала тілесні ушкодження у вигляді : тупої поєднаної травми тіла, струсу головного мозку, закритого перелому хірургічної шийки та великого горбика лівої плечової кістки, саден обох гомілок, закритого перелому-вивиху правої вертлюжної впадини, переломів верхньої гілки лобкової та сідничної кісток та перелому тіла здухвинної кістки з переходом на крило, ускладнену розвитком травматичного шоку 2 ступені, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я.
11 листопада 2007 року близько 19 години, ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті тривалих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_3, умисно наніс йому удар кулаком в обличчя. Після цього між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почалася бійка, під час якої ОСОБА_4 умисно наніс потерпілому декілька ударів скляною пляшкою по голові. Потім ОСОБА_4 забіг до кухні, взяв ножа, і повернувшись до кімнати, де знаходився ОСОБА_3., загостреною частиною металевого клинка ножа умисно наніс потерпілому два удари в живіт, спричинивши ОСОБА_3проникаючі ножові поранення живота та продовжував умисно наносити потерпілому удари руками і ногами по тілу, в тому числі дерев"яною рукояткою ножа по голові, чим заподіяв ОСОБА_3тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани в правій скроневій ділянці, синця в ділянці лівого ока, синців на обличчі та струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я, колото-різаної рани верхньої губи, яка є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я, синців на шиї, грудній клітці, руках, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я, перелому-вивиху голівки проксимальної фаланги 5-го пальця лівої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я, колото-різаної рани в ділянці правого підребер'я, раневий канал якої проникає в черевну порожнину з ушкодженням лівої долі печінки та розвитком субкапсулярної гематоми і колото-різаної рани в ділянці лівого підребер'я, раневий канал якої проникає в черевну порожнину, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Захисник ОСОБА_1 в апеляції з доповненнями вирок просить змінити, із застосуванням ст. 69 КК України призначити його підзахисному більш м'яке покарання ніж передбачено законом.Вказує на те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та жалкує про те, що сталося.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4 про задоволення апеляції захисника, прокурора, потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за обставин наведених у вироку підтвержується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, оцінених в сукупності і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Дії ОСОБА_4 за ст.ст. 121 ч.1, 286 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи захисника про призначення ОСОБА_4 надмірно суворого покарання, колегія суддів не приймає до уваги.
Вирішуючи вказане питання суд врахував, що ОСОБА_4 вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких в стані алкогольного сп'яніння, позитивно характеризується за місцем проживання і призначив йому покарання в межах санкції ст. 286 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі та в межах санкції ст. 121 ч.1 КК України у вигляді позбалення волі, а на підставі ст. 70 ч.1 КК України - у вигляді позбавлення волі.Покарання призначене судом ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 65 КК України.Підстав для пом'якшення цього покарання про, що зазначає у своїй апеляції захисник, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2008 року щодо ОСОБА_4- без зміни.