Справа №2а-925/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2009 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого – судді Максименко О.І.
при секретарі - Кузьміній С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом до відповідача.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона 1941 року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась.
Верховна Рада України ст. ст. 77,110 Закону України № 3235-ІУ від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", та п.12 ст. 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2. ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч. 2. ст. 46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік складає 1290 грн. 60 коп.; невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік складає 1442 грн. 70 коп.. Отже, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по січень 2008 рік складає 2 732 грн.
Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй, як дитині війни, виплати її повідомлено не було, тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. У зазначеному рішенні вказано, що воно повинно бути опубліковано в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України», що й було зроблено у періодичному виданні № 4 від 07. 11 .2007 р. Отже, про грубе порушення її прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. З вини відповідача вказана допомога їй не виплачувалась
На підставі викладеного позивачка просить суд визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 по січень 2008 року в сумі 2 732 грн. коп. та зобов'язати відповідача в подальшому при нарахуванні пенсії нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, просив слухати справу за його відсутності.
Вислухавши позивачку , дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в її пенсійному посвідченні. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків більше мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст.87 закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 року суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачці у 2006 році суд виходить з наступного.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено на 2006 рік відповідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV.
Проте, Законом України від 22 березня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни та виключено п.17 ст.77 зазначеного закону.
Ці зміни набули законної сили через 10 днів після опублікування 22 березня, тобто 2 квітня 2006 року було відновлено дію ст. 6 в редакції від 1 січня 2006 року.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначенні Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Але Кабінет Міністрів України у 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», що у свою чергу виключало можливість збільшення пенсії «Дітям війни».
Згідно довідки відповідача, підвищення пенсії позивачці у 2006 році як «дитині війни» не здійснювалося.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачки щодо донарахування та виплати надбавки до пенсії у 2006 році задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на законі.
Відносно вимог по виплатам за 2007 рік, суд виходить з наступного.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст. 6 цього закону.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачці починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 9 липня 2007 року - були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07,2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-V « Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімальною розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшені на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91р. №1 788-ХІ (з наступними змінами та доповненням) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачці починаючи з липня (за повний місяць) по 31 грудня 2007 року в наступних розмірах:
липень-вересень [(406 грн.+1%) х 30%] х 3 міс. = 410,06 х30% х 3 = 123,02 х 3 = 369,06 грн.;
жовтень-грудень [(411 грн. + 1%') х 30%] х 3 =415,11 грн. х 30% х З -=124,53 грн. х 3= 373,59 грн.
а всього за 2007 рік - 742,65 грн.
Підстави для перерахунку за період з січня по липень 2007 року - були відсутні оскільки позивачка не надала доказів, що вона є інвалідом і їй повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Вище наведене свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду України не виконував, що стало причиною звернення позивачки до суду.
Суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплати позивачці надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період позивачці у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону або не виплачена.
Щодо вимог позивачки про зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячну допомогу на майбутнє суд зазначає наступне.
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає., що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Тому суд вважає що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.І. Максименко