Справа № 2-1032/08

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

18 грудня 2008 року  Самарський районний  суд м. Дніпропетровська у складі:

                       головуючої судді                                             Петешенковій М.Ю.

                       при секретарі                                                    Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про  визнання права власності у порядку спадкування за законом, суд –

в с т а н о в и в:

27 березня 2008 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про  визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що у 1994 році вона зі своєю тіткою ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1.

05 лютого 2003 року ОСОБА_3 померла.

Після смерті тітки відкрилася спадщина на її частку квартири. Спадкоємців першої черги у померлої не має. Сестра померлої ОСОБА_2 бажання приймати спадщину не виявила.

Вона зазначає, що, як племінниця спадкодавця, спадщину після померлої тітки фактично прийняла, оскільки постійно проживала спільно з ОСОБА_3 по день її смерті.

Позивач зазначає, що з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, звернулася  до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, але їй було відмовлено, оскільки частка померлої не була виділена із спільного сумісного майна.

Позивач просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом  після смерті тітки ОСОБА_3, померлої 05 лютого 2003 року на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилася, про час та місце розгулу справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься лист з проханням здійснювати розгляд справи без її участі.  

В судове засідання представник Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» не з’явився, про розгляд справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання щодо розгляду справи в їхню відсутність та пояснення щодо розгляду даної справи.( а.с. 35).

     Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглядати справу без їхнього представника (а.с. 53).

     Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не  підлягають із наступних підстав.

      Судом встановлено , що позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_3, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 27 вересня 1994 року (а.с. 9).      

 05 лютого 2003 року ОСОБА_3 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-АМ № 196358, виданого Сумівською сільською радою Бершадського району Вінницької області (актовий запис № 8) (а.с. 56), яка на день смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_4.

 Після смерті ОСОБА_3, позивач будучі племінницею померлої звернулася до Восьмої дніпропетровської нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, проте їй було відмовлено через те, що на момент смерті не була визначена частка померлої у спільній сумісній власності (а.с. 12).

           В силу ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

           Відповідно до ст. 530 ЦК УРСР 1963 року, при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого.

Враховуючи наведені норми, співвідношуючи їх зі встановленим в засіданні обставинами, суд доходить висновку про те, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не належала до кола спадкоємців за законом, відповідно до Цивільного кодексу України 1963 року, а тому підстави для набуття права власності відсутні.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовна вимога про визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягає.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 524, 530 Цивільного кодексу України 1963 року, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 169, 209, 213-215 Цивільного-процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про  визнання права власності у порядку спадкування за законом – відмовити.

           Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

            Головуючий суддя:                                                                        М.Ю. Петешенкова