ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Справа № 2а-4321/08/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі
Головуючого - судді Кухар Н.А.
При секретарі судового засідання Кунинець А.С.
З участю представника позивача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до підприємства Миколаївська виправна колонія -50 про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд -
ВСТАНОВИВ:
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Миколаївська виправна колонія -50 про стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Позов мотивовано тим, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачу встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця. Відповідно до звіту про зайнятість інвалідів за 2007р. на даному підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів становила 0 ос. Відповідач не забезпечив встановленого нормативу 1-го робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда. Згідно з нормами вищеназваного Закону, відповідач повинен був самостійно нарахувати і сплатити Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2008р. кошти, у розмірі середньої річної зарплати за 2007 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Вказані обставина, тобто несвоєчасна сплата адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що було і здійснено позивачем. В зв'язку порушенням Відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.Враховуючи те, що у добровільному порядку відповідач адміністративно-господарські санкцій та пені не сплатив, борг, підлягає стягненню у судовому порядку. Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», з 16.04.2008 р. Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів має право звернутись до адміністративного суду щодо стягнення адміністративно-господарської санкції. Уточнено позовні вимоги, просять стягнути 9956,89 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задоволити, обґрунтовуючи обставинами, що викладені в позовних вимогах.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , із змінами внесеними станом на 03.05.2007р., для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно рядка 02 Звіту Форми 10 ПІ чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється відповідно до п.3 Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Держкомстату України від 28.09.2005 року № 286 та Інструкції щодо заповнення форми ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженою Наказом Мінпраці України від 10.02.2007року №42, шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Відповідно до вищевказаних норм, відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів 1 робоче місце.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова кількість інвалідів штатних працівників, які були зайняті на підприємстві по звіту Форми 10 ПІ та відповідно до списку працюючих інвалідів штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2007 році, становить 0 осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» від 03.05.1995 року №314, на підприємства покладено обов'язок розробляти заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В силу п. 3 вищевказаної Постанови КМУ, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представника МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач не виконав вимоги вищевказаних Закону та Постанови КМУ, а саме: не було вжито відповідачем заходи із створення робочих місць для інвалідів, не звертався до відділення Фонду соціального захисту інвалідів з інформацією про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, не звертався до місцевого управління праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідачем не було створені робочі місця для інвалідів.
Відповідно до ст.20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
В силу частини 3 ст.20 вищевказаного Закону встановлено, що сплата штрафних санкцій проводиться за рахунок прибутку, який залишається після сплати всіх податків і зборів в розпорядженні підприємства.
Відповідно до ч.4 ст.20 цього Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, і т.д. самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ст.19 цього Закону, тобто невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно розрахунку заборгованості по платежу, строк сплати платежу відповідачем адміністративно - господарських санкцій закінчився 15.04.2008 р.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Оскільки, відповідач до 15 квітня 2008 р. не сплатив Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів коштів у розмірі середньоїрічної зарплати за 2007рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, що складає 9252,94 грн., йому нарахована пеня у розмірі 703,95 грн.
Судом встановлено, що у добровільному порядку Відповідач адміністративно-господарські санкцій та пені не сплатив, тому позов підлягає до задоволення.
Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства та підпорядковується йому. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум адміністративно - господарських санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на виконання своїх повноважень, Фонд звернувся до суду щодо стягнення вказаних коштів.
Виходячи з положень ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 158, 163, 167, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Миколаївської виправної колонії 50 на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій в сумі 9 956,89 грн. ( дев”ять тисяч дев”ятсот п”ятдесят шість грн.89 коп).
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-підпис, з оригіналом згідно
Суддя: Н.А.Кухар