2-3647/09

                                                                                   РІШЕННЯ

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 травня  2009 року. Суворовський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді     Колєсніченко Т.Є.

при секретарі     Шевченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Херсонської філії КБ „Зіхідінкомбанк” ТзОВ про повернення депозиту, -

        встановив:

          ОСОБА_1 . звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 19.11.2008р. між нею та відповідачем було укладено договір строкового банківського вкладу  про депозитний вклад „Антикриза”  в іноземній валюті. За умовами вказаного  договору позивач  повинна  19.02.2009 р. отримати внесені нею на рахунок банку грошові кошти з відповідними відсотками. По закінченню строку договору позивач звернулась до Банку з заявою про повернення суми вкладу з відповідними відсотками, на що їй було відмовлено з посиланням на   Постанову Правління НБУ №413, та Постановою НБУ №68 про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.  Просить стягнути з відповідача суму вкладу  в розмірі 46700грн., спричинену моральну шкоду в розмірі 8000грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала на підставах зазначених в позові  а також доповнила та уточнила, зменшила позовні вимоги в частині суми вкладу, оскільки грошові кошти їй частково повернуто, просила стягнути з відповідача 4650,25 доларів США, т.я. договір укладався  в іноземній валюті. В іншій частині позовні вимоги підтримала. Просила їх задовольнити.

                 Представник відповідача за дорученням ОСОБА_2  в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що ОСОБА_1 . дійсно частково отримала суму вкладу, залишок боргу складає 4650,25 доларів США. Не заперечував щодо їх повернення. Щодо вимог по стягненню спричиненої моральної шкоди просив відмовити за необґрунтованістю.  

                  Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягаючим частковому  задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно договору № 26303012605005 від 19.11.2008 року, укладеного між Херсонською  філією.  КБ „Захід інкомбанк” ТзОВ та ОСОБА_1 ., остання внесла на рахунок банку  5 000 доларів США, що також підтверджується квитанцією №3320 від 19.11.2008р.  Днем повернення грошових коштів є 19.02.2009р. (п.1.1Договору) Відповідно до вказаного договору, даний вклад являється депозитним, процентна ставка за депозитом становить 14 відсотків.(п.1.3. Договору)

                 В судовому засіданні встановлено, що позивач з заявою про повернення суми вкладу  по закінченню строку дії договору звернулась до відповідача 16.02.2009 року, що також підтверджується заявою, зареєстрованою Банком за вх.№01\02-827. Дану вимогу залишено без задоволення, повернуто лише меншу частку вкладу, хоча згідно ст. 1068 ч.3 ЦК України, банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або  перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного документа. П.4.3.4. Договору також  зазначає, що Банк зобов’язаний по закінченню терміну дії договору повернути вкладнику суму вкладу готівкою, через касу Банку, або безготівково на рахунок вкладника за розпорядженням останнього, згідно умов договору.  

Так само ст..1060 ч.2 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які  встановлені договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неповернення позивачу вкладу є неправомірними та такими що порушують його права.

Відповідно до квитанції ХФ КБ „Західінкомбанк” від 13.05.2009р., борг ХФ  КБ „Захід інкомбанк” ТзОВ перед позивачем становить 4650,25 доларів США.  

                 Щодо вимог про стягнення з відповідача  на користь позивача моральної шкоди в розмірі 8000грн., суд вважає дану вимогу такою що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст.. 611 п.4 ч.1 ЦК України, в разі порушення зобов’язання правові наслідки щодо відшкодування моральної шкоди настають, якщо це встановлено договором або законом. Так як між сторонами існували договірні відносини, за умовами яких відшкодування моральної шкоди за порушення зобов’язання не передбачалося, а відшкодування моральної шкоди з підстав передбачених п.5 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” можливо лише за умов, що така шкода була заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей послугою у випадках, передбачених законодавством, що позивачем не було доведено.

                  Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується 15 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення, та на користь держави судовий збір в розмірі 46,5 доларів США.

Керуючись ст. 1058,1060,1061,1068, 1075 ЦК України, Декретом КМ України від 21.01.1993р., №7-93 „Про державне мито(редакція від 01.01.2008р.) ЗУ „Про захист справ споживачів” ст..ст. 10,60,88,130, 212-215,224 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

                      Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

                    Стягнути з  ХФ КБ „Західінкомбанк” ТзОВ на користь ОСОБА_1   заборгованість  за договором  № 26303012605005  від 19.11.2008р.  в розмірі   4650,25 доларів США.

                       Стягнути з  ХФ КБ „Західінкомбанк” ТзОВ на користь ОСОБА_1   витрати на інформаційне технічне забезпечення в розмірі 15грн.

                    Стягнути з   ХФ КБ „Західінкомбанк” ТзОВ на користь держави судовий збір у розмірі   46,5 доларів США.

     Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:     Т.Є. Колєсніченко