ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-4027/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю позивача Савчака А.В., представників відповідача: Пилип'яка П.В., Шкоропад Н.Я., ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. З урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов'язати відповідачів: ДПІ у Залізничному районі м. Львова - нарахувати надмірно сплачену суму податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки ; Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова - повернути суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки, нарахувати і повернути йому суми штрафів за несвоєчасне повернення сум надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки на вказаний ним розрахунковий рахунок, а також стягнути з відповідачів 3 грн.40 коп. судового збору та 25 грн. 40 коп. витрат на розрахунково-касове обслуговування. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за наслідками 2007 та 2008 податкових років він мав право на податковий кредит, у зв'язку з чим подавав до ДПІ в Залізничному районі м. Львова декларації про доходи за 2007 рік та 2008 рік і передбачені до них додатки, провівши відповідні розрахунки і визначивши суму ПДФО, яка підлягає до повернення. Оскільки ДПІ у Залізничному районі м. Львова не повернула йому суми надмірно сплаченого податку за вказані роки, то відповідно до вимог чинного законодавства йому повинні бути сплачені і штрафи.
Позивач ОСОБА_1в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача ДПІ в Залізничному районі м. Львова ОСОБА_2 та ОСОБА_3позову не визнали та пояснили, що позивач, уклавши договір страхування життя у грудні 2007 року, відповідно до пп.5.3.5 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» мав право на включення до відшкодування в цьому році не 3000 грн., а лише 740 грн. Різниця перенесена на 2008 рік і до відшкодування включена сума 5613 грн. (3 353 грн. + 2 260 грн.). Розрахунок, проведений відповідно до затвердженої Наказом ДПА України від 22.09.2003 року № 442 Інструкції про податковий кредит, дав від'ємне значення ПДФО - нібито платник повинен доплатити певну суму податку, що свідчить про відсутність підстав для повернення ОСОБА_1 в 2007 та 2008 роках будь-яких сум ПДФО. Просили у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова ОСОБА_4 позову не визнала та пояснила, що відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 року повернення надміру утриманої суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Держаного казначейства України на підставі висновку, поданого органом Державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України. Щодо нарахування суми штрафу за несвоєчасне повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, то відповідно до наказу Державного казначейства України від 04.05.2005 року № 82 орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування такого штрафу на користь платника податку на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про повернення суми надміру сплаченого податку, з урахуванням дати надходження до органу Державного казначейства такого висновку та даних про його виконання. В УДК у Залізничному районі м. Львова протягом 2008 і 2009 років не надходили висновки ДПІ у Залізничному районі м. Львова про повернення надміру утриманої суми податку ОСОБА_1, тому підстав такі повертати і нараховувати штрафи за несвоєчасне їх повернення нема. Просила у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п1.16 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
До переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту відповідно до пп.5.3.5 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відносяться суми витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує ( у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за сукупністю - суму, визначену у пп.6.5.1 статті 6 цього Закону.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1в грудні 2007 року уклав договір довгострокового страхування життя «Золотий капітал», що підтверджується наявним у матеріалах справи страховим полісом № 100079647 від 20.12.2007 року.
За вказаним договором ОСОБА_1сплатив страхові внески: у 2007 році 3 000 грн. (квитанція № 96 від 20.12.2007 року) та у 2008 році 3 353 грн. (квитанція б/н від 04.12.2008 року).
Зазначені суми страхових внесків були включені позивачем до відповідних Переліків сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту згідно із статтею 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які є додатком № 1 до своєчасно поданих ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова декларацій про доходи, одержані ним у 2007 та 2008 роках.
У Розрахунках сум податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, які є додатком № 2 до декларації про доходи, ОСОБА_1вказав суми ПДФО, які підлягають йому до повернення як зайво сплачені: за 2007 рік - 249 грн.48 коп., за 2008 рік - 430 грн.35 коп. При цьому позивач виходив із алгоритму розрахунків суми ПДФО до поверненню з бюджету у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту і податкового зобов'язання, визначеного розділом І та п.1 розділу IV вищевказаного Розрахунку (додаток № 2). Вважає, що ці суми підлягають поверненню, оскільки вони мають від'ємне значення.
Представники відповідача - Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, погоджуючись із обраним позивачем алгоритмом розрахунків і посилаючись на пп.5.3.5, 5.4.3 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», правомірно змінили суми витрат, включеніОСОБА_1 до складу податкового кредиту за 2007 та 2008 роки, а саме: зменшили у 2007 році до суми прожиткового мінімуму за грудень вказаного року ( 740 грн.) та збільшили у 2008 році на одержану різницю (3 000 - 740 = 2260; 3 353 + 2 260 = 5 613). Стверджують, що одержані від'ємні значення підрахунків є сумами недоутриманого з позивача протягом задекларованих ним років податку, тому підстав для повернення йому з бюджету податку у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту немає.
Провівши аналіз проведених сторонами розрахунків, суд прийшов до висновку, що такі проведені ними без дотримання вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зокрема п. п. 4.3.6 ст. 4 цього закону, відповідно до якого до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) як сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших ніж збір на державне пенсійне страхування або внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Матеріалами справи підтверджується, щоОСОБА_1 в 2007 році було сплачено 4663 грн. 24 коп. внесків , а в 2008 році сума сплачених внесків становила 6222 грн. 22 коп. (довідки про доходи № 6/1-335/14 від 08.02.2008 року та № 6/1-335-22 від 29.01.2009 року).
Отже, при розрахунку сум податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню ОСОБА_1, вказані суми слід відняти від нарахованого річного доходу за 2007 та 2008 роки і всі подальші розрахунки проводити виходячи з одержаних сум:
2007 рік: 87 499.5 - 4 663.24 = 82 836.26 ;
(82 836.26 - 740) х 15% = 12 314.44 - сума ПДФО з оподаткованого доходу, зменшеного на суму податкового кредиту;
12 425.44 - 12 314.44 = 111 грн. - сума ПДФО до повернення.
2008 рік: 130 877.16 - 6 222.62 = 124 654.54;
(124 654.54 - 5 613) х 15% = 17 856.23 - сума ПДФО з оподаткованого доходу, зменшеного на суму податкового кредиту;
18 698.18 - 17 856.23 = 841.95 грн. - сума ПДФО до повернення.
Проведені судом розрахунки свідчать, що позивач ОСОБА_1мав право на податковий кредит як за наслідками 2007 року, так і за наслідками 2008 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачемОСОБА_1 дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова щодо несвоєчасного повернення йому сум надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит за 2007 та 2008 роки, суд прийшов до висновку, що вони здійсненні відповідачем без урахування вимог п. п. 4.3.6 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надав суду доказів щодо правомірності своїх дій по відмові ОСОБА_1 у поверненні сум надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит.
Статтею 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.
Ураховуючи, що судом встановлено, що несвоєчасне повернення ОСОБА_1 сум надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит за 2007 та 2008 роки відбулося з вини ДПІ у Залізничному районі м. Львова, то відповідно до п.п.20.4.1 а) ст. 20 згаданого закону саме податковий орган несе відповідальність у вигляді штрафів у розмірах, встановлених п.п.20.4.2 ст. 20 цього ж закону.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до наказу Державного казначейства України від 04.05.2005 року № 82 «Про затвердження форми рішення та Порядку перерахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб», орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування штрафу на користь платника податку за неповне або несвоєчасне повернення йому суми надміру сплаченого податку на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про повернення суми надміру сплаченого податку, з урахуванням дати надходження до органу Державного казначейства такого висновку та даних про його виконання.
Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та спільного наказу ДПА України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України № 58/78/22 від 03.02.2005 року «Про Порядок взаємодії органі Державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків» повернення надміру утриманої суми податку з доходів фізичних осіб та штрафів здійснюється органом Держаного казначейства України на банківський рахунок платника податку на підставі висновку, поданого органом Державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Залізничному районі м. Львова нарахувати надмірно сплачену суму податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки та про зобов'язання Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова повернути суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки, нарахувати і повернути йому суми штрафів за несвоєчасне повернення сум надмірно сплаченого податку з доходів фізичної особи за 2007 та 2008 роки на вказаний ним у позовній заяві розрахунковий рахунок, є обґрунтованими, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторони, про захист яких вона просить.
Оскільки встановлено, що несвоєчасне повернення ОСОБА_1 сум надміру сплаченого ним податку відбулося з вини ДПІ у Залізничному районі м. Львова, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо проведення розрахунку сум податку з доходів позивача, що підлягають поверненню йому внаслідок застосування права на податковий кредит за 2007 та 2008 роки.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті 3 грн. 40 коп. судового збору та 25 грн. 40 коп. за розрахунково-касове обслуговування підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова щодо проведення розрахунку сум податку з доходівОСОБА_1, що підлягають поверненню платнику податків внаслідок застосування права на податковий кредит за 2007 та 2008 роки.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова провести відповідно до вимог чинного законодавства перерахунок сум податку з доходів фізичної особи ОСОБА_1 за 2007 та 2008 роки.
Зобов'язати Управління Державного казначейства у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державного казначейства України у Львівській області після отримання висновку Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова повернути відповідно до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 суми надміру сплаченого ним податку внаслідок застосування права на податковий кредит за 2007 та 2008 роки, нарахувати і повернути йому штрафи за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку за 2007 та 2008 роки шляхом перерахунку на р/р 37392004 у Голосіївському відділенні Ощадбанку № 5398/013, МФО 320304, ЄДРПУО 02760525, отримувач - ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_13(три) грн. 40 коп. судового збору та 25 (двадцять п'ять) грн. 40 коп. за розрахунково- касове обслуговування.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 17 серпня 2009 року.
Суддя Хома О.П.