У х в а л а

іменем україни

01 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Касьяна О.П., Дербенцевої Т.П., Савченко В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Ємільчинського району Житомирської області в інтересах держави до ОСОБА_4, головного управління Держземагенства у Житомирської області, реєстраційної служби Ємільчинського районного управління юстиції Житомирської області, третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, про визнання незаконним наказів головного управління Держземагенства у Житомирській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року прокурор Ємільчинського району Житомирської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Житомирській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок; скасувати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок та зобов'язати відповідача повернути 31 земельну ділянку, загальною площею 896, 9435 га.

На обґрунтування своїх вимог посилався на ті обставини, що Головне управління Держземагенства у Житомирській області у листопаді-грудні 2013 року своїми наказами надало дозволи ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Ємільчинського району, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, а у січні 2014 року своїми наказами затвердило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_4, загальною площею 896, 9435 га.

27 січня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Житомирській області та ОСОБА_4 укладені договори оренди спірних земельних ділянок строком на 49 років та у березні 2014 року Реєстраційною службою Ємільчинського районного управління юстиції Житомирської області проведено державну реєстрацію права оренди.

Однак, накази Головного управління Держземагентва в Житомирській області є незаконними, оскільки земельні ділянки надані відповідачу для ведення фермерського господарства не єдиним масивом, а 31 ділянкою, а у своїх заявах відповідач не обґрунтував розміри необхідних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробки та діяльності фермерського господарства.

Крім того, фактично ці земельні ділянки були отримані не для ведення фермерського господарства, а для використання їх ТОВ «Агрохолдинг» без проведення земельних торгів та отримання позитивних висновків обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Оспорювані договори оренди є похідними від наказів, які є незаконними, вони укладені всупереч встановленого законом порядку, оскільки на момент їх укладення не була проведена нормативно грошова оцінка земель, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, а розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, тому їх також потрібно визнати недійсними з підстав, передбачених ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, ст.ст. 15,21 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель».

У зв'язку з цим і рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок підлягають скасуванню, а земельні ділянки поверненню державі на підставі ст.216 ЦК України.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсними 31 договір оренди земельних ділянок, укладений 27 січня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Житомирській області та ОСОБА_4 терміном на 49 років, для ведення фермерського господарства. Скасовані рішення Реєстраційної служби Ємільчинського районного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ОСОБА_4 та зобов'язано його повернути земельні ділянки, загальною площею 896, 9435 га.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно з'ясував та встановив обставини справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України) та дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову, виходячи з того, що оспорювані договори оренди укладені з порушенням вимог закону, оскільки на момент їх укладення не була проведена нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а відтак у договорах відсутня одна із істотних умов договору оренди - орендна плата, визначена у встановленому законом порядку, що суперечить вимогам ст. ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 13 Закону України «Про оцінку землі», вимогам ст. ст. 203, 215, 632 ЦК України та є підставою для визнання договорів недійсними, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок власнику.

При цьому судами правильно застосовано закон, що регулює відносини, які виникли між сторонами, оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

За таких обставин касаційну скаргу потрібно відхилити, рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.П. Касьян

Т.П. Дербенцева

В.О. Савченко