|
Справа № 22ц-1610/2009 |
|
Головуючий у першій інстанції |
|
|
|
Філатова Л.Б. |
|
Категорія - цивільна |
|
Доповідач - Лазоренко М.І. |
У Х В А Л А
Іменем України
|
10 серпня 2009 року |
|
м. Чернігів |
|
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: |
|
||
|
головуючого-судді |
Мамонової О.Є. |
||
|
суддів: |
Лазоренка М.І., Зінченко С.П. |
||
|
при секретарі: |
Пільгуй Н.В. |
||
|
З участю: |
ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, |
||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом і виселення, -
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2009 року, яким відмовлено позивачці у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом і виселення, та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення не відповідає вимогам закону, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності.
При розгляді справи суд необґрунтовано не взяв до уваги рішення апеляційного суду від 03.04.2009 року, яким були встановлені факти її звернень до органу міліції з приводу неправомірних та насильницьких дій відповідача в сім'ї. Суд не взяв до уваги, що згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, що встановлені судовим рішенням доказуванню не підлягають. Зазначеним рішенням апеляційного суду встановлені обставини, які свідчать про систематичне порушення житлового законодавства з боку відповідача, а тому відповідно до ст.ст. 116, 157 ЖК України та п. 17 Постанови Пленуму ВСУ „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”, відповідача повинно бути виселено з квартири без надання іншого житлового приміщення.
Не взяв суд до уваги докази, надані службою у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради, зокрема, довідку про поведінку відповідача, як у сім'ї, так і ставлення його до дітей, які проживають з позивачкою. Не прийняті також до уваги покази свідків щодо неналежного ставлення відповідача до своїх дітей та особисто до неї.
Таким чином, на думку ОСОБА_1, суд порушив ст.ст. 212, 213 ЦПК України, не зазначивши в своєму рішенні оцінки доказів, мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Суд першої інстанції, ухвалюючи по справі судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, не знайшов підстав, встановлених ч.1 ст.116 ЖК України, для виселення з квартири ОСОБА_2.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження неможливості спільного її проживання з відповідачем у квартирі, систематичного порушення відповідачем правил співжиття.
З таким висновком суду 1 інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах.
Так, по справі встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 в м.Чернігові є ОСОБА_1. В квартирі зареєстровані та проживають разом з позивачкою відповідач - ОСОБА_2., дочка - ОСОБА_5. та син - ОСОБА_6. (а.с. 28).
Як вірно встановлено судом 1 інстанції і це підтверджується матеріалами справи, між сторонами існує конфлікт у зв'язку із спільним проживанням в одній житловій квартирі.
Так, на протязі 2008, 2009 років як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2. неодноразово звертались до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області з приводу прийняття мір та попередження неправомірної поведінки один до одного й недопустимості влаштування скандалів та конфліктних ситуацій, а також спричинення тілесних ушкоджень. Обидві сторони просили порушити кримінальні справи, але кожного разу їм відмовлялось у їх порушенні. Зі сторонами працівниками міліції неодноразово проводили профілактичні бесіди з винесенням протоколів офіційного попередження про недопущення антисуспільної поведінки (а.с. 8, 9, 46).
Відповідно до ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Під систематичним порушенням правил співжиття слід розуміти вчинення двох і більше таких правопорушень. При цьому, наведеною нормою закону передбачено, що для виселення необхідно, щоб до винної особи попередньо були застосовані заходи запобігання чи громадського впливу.
Враховуючи, що відповідач до адміністративної відповідальності не притягувався, заходи громадського впливу до нього не застосовувались, матеріали перевірок, які проведені Чернігівським МВ УМВС України в Чернігівській області за заявами позивачки, не містять доказів про злісне, систематичне порушення відповідачем правил співжиття, а матеріали справи
свідчать про наявність конфлікту між сторонами, апеляційний суд вважає, що суд 1 інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачкою фактів систематичного порушення відповідачем правил співжиття та відсутність підстав передбачених ст. 116 ЖК України для виселення відповідача з займаної квартири.
Оскільки, позивачкою не доведено та не надано достатніх доказів, які б давали підстави для виселення відповідача із займаної квартири згідно з ст.ст. 116, 157 ЖК України, у зв'язку з неможливістю сумісного проживання, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно та обгрутовано, з дотриманням норм закону відмовлено останній у задоволенні її позову.
Доводи апеляційної скарги, що суд, на порушення ст. 61 ч.3 ЦПК України, не взяв до уваги рішення апеляційного суду від 03.04.2009 року, яким, на думку апелянта, були встановлені обставини, які свідчать про систематичне порушення житлового законодавства з боку відповідача, апеляційний суд не може взяти до уваги, оскільки зазначеним рішення суду вказані обставини не були встановлені.
Також апеляційний суд не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги, що суд 1 інстанції не дав належної оцінки доказам, які надані службою у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради, так як відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд 1 інстанції оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності і прийшов до вірного висновку - відмову у задоволенні позову.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
|
Справа № 22ц-1610/2009 |
|
Головуючий у першій інстанції |
|
|
|
Філатова Л.Б. |
|
Категорія - цивільна |
|
Доповідач - Лазоренко М.І. |
У Х В А Л А
Іменем України
/ вступна та резолютивна частини/
|
10 серпня 2009 року |
|
м. Чернігів |
|
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: |
|
||
|
головуючого-судді |
Мамонової О.Є. |
||
|
суддів: |
Лазоренка М.І., Зінченко С.П. |
||
|
при секретарі: |
Пільгуй Н.В. |
||
|
З участю: |
ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, |
||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом і виселення, -
В С Т А Н О В И В :
У зв'язку з необхідністю затрати значного часу для складання повної ухвали, апеляційний суд, на підставі ст.ст. 209, 218 ЦПК України, вважає за необхідне відкласти її складання на строк 5 днів, до 15 серпня 2009 р., при цьому проголосивши вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: