Справа   № 2-705/09

                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                І  М  Е  Н  Е  М       У  К  Р  А  Ї  Н  И

14 серпня 2009 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

                                     головуючого   судді    Рахманкулової І.П.

                                     при секретарі               Верещагіній А.О.,

                                     за участю позивача ОСОБА_1, його представника

                   ОСОБА_2,

                   відповідача ОСОБА_3, його представника

                    ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

                    в с т а н о в и в :

            Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля у дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій є відповідач.  Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 39629 грн. 46 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

    Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

    Відповідач та його представник проти позовних вимог позивача заперечували, посилаючись на те, що вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не доведена, обвинувального вироку по кримінальній справі не винесено, а тому цивільно-правові підстави для відшкодування  шкоди, завданої внаслідок ДТП відсутні. Крім того, відповідач зазначив, що позивач автомобіль продав, а тому визначити суму матеріальної шкоди неможливо, а підстави для відшкодування моральної шкоди взагалі відсутні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи №1-27/2009 про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України, знаходить підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача.

    В судовому засіданні встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12.02.2009 року звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 Закону України «Про амністію» і справу закрито. Дану постанову в частині стягнення з ОСОБА_3 судових витрат на проведення експертиз в сумі 8805 грн. 26 коп. змінено ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2009 року.

    Вказану кримінальну справу було порушено 17.07.2004 року старшим слідчим слідчого відділу по розслідуванню ДТП ЧМВ УМВС України в Чернігівській області за фактом ДТП, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

    Проведеним досудовим слідством по справі  ОСОБА_3 пред»явлено обвинувачення в тому, що він 16 липня 2004 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив п.п. 10.1, 11.2, 11.3, 14.2 (в), 14.6 (г) Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з мікроавтобусом марки «Форд – транзіт», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті якого ОСОБА_5 померла, неповнолітня ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, неповнолітня ОСОБА_7 – середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

    По кримінальній справі  було проведено ряд експертиз, а саме судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_5 від 17.04.2004 року №812. (кримінальна справа №1-27/2009, т.1 а.с.42-46).

    Відповідно до висновку експертизи обставин і механізму ДТП № 289 від 10.07.2007 року, в дорожній обстановці, що випливає з фабули постанови про призначення даної експертизи, водій автомобіля «Пежо-405» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Форд – Тразіт» при виконанні ним вимог п.10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. В умовах місця пригоди вказаних у постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору, маневр об»їзду  перешкоди для руху (згідно з постановою маневр виїзду на смугу зустрічного руху з метою уникнення  зіткнення з попутним, їдучим попереду транспортним засобом) водія автомобіля «Пежо-405» ОСОБА_8 не являється технічно виправданим в даній дорожній  обстановці. В умовах місця пригоди вказаних у постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля «Пежо-405» ОСОБА_8 при умові технічної справності автомобіля, щодо виконання маневру не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не відповідають з технічної точки зору вимогам п.10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України і знаходяться в причинному зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою. (кримінальна справа №1-27/2009, т.2, а.с.67-74).

    Згідно висновку повторної комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи від 20.09.2008 року №100/101, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що розгерметизація шини переднього лівого колеса автомобіля НОМЕР_3, оскільки вона виникла в кульмінаційній фазі ДТП чи безпосередньо після неї, не є причиною даної події (є наслідком). Причиною даної події з технічної точки зору є виїзд автомобіля НОМЕР_3 на зустрічну смугу руху. (кримінальна справа №1-27/2009, т.2, а.с.251-256).

    Відповідно до ст. 44 КК  України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі Закону України про амністію чи акта помилування.

    За таких обставин, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» з нереабілітуючих підстав.

    Крім того, згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

    ОСОБА_3, який керував джерелом підвищеної небезпеки, не довів, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

    Відповідно до висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи  №302 –ц від 19.06.2009 року, вартість матеріального збитку транспортного засобу, завданого власнику автомобіля «Форд – Транзит», д.н. НОМЕР_4, у наслідок його пошкодження у ДТП 16.07.2004 року, станом цін на момент проведення експертизи, складає 39629 грн. 46 коп. Експертом встановлено, що вартість відновлювальних робіт по ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля перевищує його ринкову вартість, а тому відновлення автомобіля є економічно недоцільним.(а.с.50-53) .

    Відповідно до висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи №960 –ц від 10.08.2009 року, утилізаційна вартість автомобіля «Форд – Транзит», д.н. 482-18ММ, унаслідок його пошкодження у ДТП 16.07.2004 року, станом цін на момент проведення експертизи складає 9537 грн. (а.с.169-171).

Згідно ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

ОСОБА_1 суду пояснив, що пошкоджений автомобіль здав у металобрухт ще у 2005 році, проте, доказів на підтвердження даного факту суду не надав.

Відповідно до інформації ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, пошкоджений унаслідок ДТП автомобіль «Форд – Транзит» значиться зареєстрованим за ОСОБА_9 в м. Ковель Волинської області. (а.с. 160-161).

 Пленум Верховного Суду України в ч.3 п.9 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 роз»яснив, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

    Судом встановлено, що передати пошкоджений автомобіль позивача після відшкодування йому шкоди особою, відповідальною за пошкодження, неможливо у зв»язку з його відчуженням.

    За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача залишкової вартості пошкодженого автомобіля в сумі 30092 грн. 46 коп. (ринкова вартість автомобіля в непошкодженому стані – 39629 грн. 46 коп. за мінусом 9537 грн. придатних до використання складових (утилізаційна вартість).

    Проте, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, враховуючи, що позивач здійснив відчуження автомобіля, і ним не доведено факту заподіяння моральної шкоди.

    Також із відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати – витрати на оплату витрат за ІТЗ, за судові експертизи. З відповідача на користь держави належить стягнути державне мито, враховуючи, що позивач, як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1  категорії, не оплачував мито при пред»явленні позову до суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 22, 1166 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 30092 грн. 46  коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи судом,   1302 грн. 24 коп. витрат на проведення судової експертизи, а всього 31424 грн. 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 314 грн. 24 коп. державного мита.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя: