ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/25875/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.

суддів Заїки М.М.

Швеця В.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі,

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним й скасування наказу №1035 від 13.09.2014 та поновлення його на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним й скасування наказу та поновлення на роботі.

У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення - начальника відділу планування та координації спеціальних заходів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу МВС України №1035 від 13.09.2014 "Про надзвичайну подію за участю працівника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення» за порушення службової дисципліни, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ України, Настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ і вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 15.04.1995 №233 та п. 8.10 Інструкції із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 №141 полковника міліції ОСОБА_2, заступника начальника Департаменту організації діяльності підрозділів міліції особливого призначення - начальника відділу планування та координації спеціальних заходів МВС України звільнено з органів внутрішніх справ.

На підставі зазначеного вище наказу наказом МВС України №1930 о/с від 24.09.2014 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 став висновок службового розслідування, яким встановлено, що 04.09.2014 об 17.20 до чергової частини Гощанського РВ ЛВС України в Рівненській області по спецлінії « 102» надійшло повідомлення стосовно застосування зброї невідомою особою на трасі Київ-Чоп, внаслідок чого було завдано поранення декільком особам. Перевіркою обставин повідомлення було виявлено, що водій «Мерседес Е-220», номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2 рухаючись з м. Рівне в напрямку м. Київ, внаслідок свідомого блокування руху автомобілів «ДАФ» (н. з. НОМЕР_2) та автомобіля «Фольксваген Т-5», (н.з. НОМЕР_3), створив аварійну ситуацію, на усні зауваження водіїв витягнув предмет зовні схожий на пістолет та почав їм погрожувати. Після цього водії вказаних транспортних засобів зупинилися на узбіччі траси для вирішення конфлікту з приводу дотримання Правил дорожнього руху. Одразу після зупинки ОСОБА_2 дістав зброю та відкрив вогонь по водію та пасажиру «Фольксваген Т-5», які наближались до нього для вирішення конфлікту. Згідно протоколу огляду місця події від 04.09.2014 ОСОБА_2 було зроблено 12 пострілів, внаслідок чого було завдано поранення водію «Фольксваген Т-5», ОСОБА_3, пасажиру «Фольксваген Т-5», ОСОБА_4 Крім того, внаслідок необережного поводження зі зброєю позивач поранив себе у стегно. В подальшому пасажири «Фольксваген Т-5» ОСОБА_4 та ОСОБА_4 скрутили ОСОБА_2, відібравши зброю та викликали міліцію та карету швидкої допомоги. Після прибуття на місце події зброя була вилучена, а поранених госпіталізовано до Рівненської обласної клінічної лікарні. За фактом застосування ОСОБА_2 вогнепальної зброї з хуліганських мотивів та з метою заподіяння тілесних ушкоджень прокуратурою Рівнененської області було відкрито кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Також було встановлено, що позивач самовільно без дозволу керівництва, залишив місце служби та виїхав до Рівненської області із застосуванням бойової вогнепальної зброї пістолет АПС НОМЕР_4. Крім того, в порушення п. 2.15 Настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ і вищих навчальних закладах МВС України не здав отриману зброю на склад УМЗ ГУМВС України в Київській області.

Приймаючи рішення про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним й скасування наказу, поновлення на роботі суд апеляційної інстанції посилався на те, що фактичною підставою звільнення позивача були події, які на момент розгляду адміністративної справи є предметом дослідження у кримінальному провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо обгрунтованості зупинення провадження у справі до прийняття відповідного рішення у кримінальному провадженні з огляду на наступне.

Судами встановлено, що фактичною підставою звільнення ОСОБА_2 стали події, що відбулись 04.09.2014 на автодорозі Київ-Чоп в с. Бабин Гощанського району Рівненської області за участю позивача та інших осіб, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12014180080000427 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України, яке розслідується прокуратурою Рівненської області.

Встановлення обставин вказаних подій, в тому числі наявність чи відсутність у таких складу злочину, а також винуватості ОСОБА_2, будуть мати суттєве значення для надання правильної оцінки дотриманню ним службової дисципліни та присяги працівника органів внутрішніх справ України, за порушення яких він був звільнений з посади, оскільки пояснення та доводи сторін щодо подій, які стали фактичною підставою для звільнення позивача, суперечливі, і об'єктивно встановити такі, належно розглянути та справедливо вирішити цю справу неможливо до прийняття відповідного рішення у кримінальному провадженні №12014180080000427.

Відповідно до п.3 ч. 1 та п.4 ч.2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; за наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

З огляду на заначене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що на підставі приведених норм та з метою забезпечення вимог щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо зупинення провадження у даній адміністративній справі до прийняття відповідного рішення у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним й скасування наказу та поновлення на роботі - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий С.В. Білуга

Судді М.М. Заїка

В.В. Швець