ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"05" липня 2006 р. |
Справа № 17/87-06-4314 |
За позовом: Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі
Ізмаїльської міської ради
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про знос самовільно збудованої будівлі
та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1
до відповідача: Ізмаїльської міської ради
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговий порт”
про визнання права власності
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
Від прокуратури: Радянський О.Ю. -на підставі посвідчення;
Від позивача: Перевезова Н.М. -на підставі довіреності;
Від відповідача: ОСОБА_1. -за посвідченням;
Від 3-ої особи: Буданцев Р.О. - повірений;
Суть спору: Дунайський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання СПД - фізичну особу ОСОБА_1 знести самовільно збудовану будівлю розміром 4,8х4,35м за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що 08.09.2005р. міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (ДАСК) було встановлено факт самовільного будівництва СПД -фізичною особою ОСОБА_1 2-х поверхової будівлі розміром 4,8х4,35 м. на АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з позовними вимогами, СПД -фізична особа ОСОБА_1 05.06.2006р. звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою НОМЕР_1 до Ізмаїльської міської ради за участю третьої особи на стороні позивача -ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” про визнання права власності.
Представники прокуратури та позивач по первісному позову підтримують свої вимоги та просять суд знести самовільно збудовану будівлю розміром 4,8х4,35 м., розташовану за адресою АДРЕСА_1.
Представник СПД -фізичної особи ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає та просить суд задовольнити зустрічний поз з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві..
Розглядом справи встановлено:
01.07.2004р. між РВ Фондом державного майна України по Одеській області та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності №166, відповідно до умов якого перший передав, а останній прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: відкритий бетонований майданчик (південно-східна сторона) біля морського вокзалу, загальною площею 297,0 кв.м., що перебуває на балансі державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” та розташований за адресою: м. Ізмаїл, територія біля морського вокзалу, з метою використання під літне кафе.
Міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була проведена перевірка, в ході якої було встановленою, що відповідач по первісному позову здійснив адміністративне правопорушення, а саме на АДРЕСА_1 здійснив самовільне будівництво двоповерхової будівлі розміром 4,8х4,35 м., без отримання в установленому порядку дозволу на здійснення будівництва, у зв'язку з чим постановою зазначеного органу контролю від 08.09.2005р. СПД -фізичну особу ОСОБА_1 на підставі ст. 97 КУАП притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 170грн.
Крім цього, 08.09.2005р. Міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю винесено припис, яким СПД -фізичній особі ОСОБА_1 запропоновано в строк до 15.10.2005р. знести самовільно збудовану будівлю.
Згодом, 17.10.2005р. комісією у складі начальника міської інспекції ДАСК Загородніковою Т.В., інспектора міської інспекції ДАСК Урсуленко В,В., начальника УГІА Онищенко А.В. проведено обстеження АДРЕСА_1, у результаті якого було встановлено, що СПД -фізичною особою ОСОБА_1 не виконано припис міської інспекції ДАСК про знос двоповерхової прибудови кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розміром 4,8х4,35м., про що свідчить акт обстеження від 17.10.2005р.
Зазначені обставини спонукали Ізмаїльську міську раду звернутися до Дунайськоого транспортного прокурора за захистом своїх порушених прав та інтересів, який в подальшому звернувся до господарського суду Одеської області з вищезазначеною позовною заявою, в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради.
В свою чергу СПД -фізична особа ОСОБА_1 не погоджуючись з зазначеними позовними вимогами, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання права власності на збудоване приміщення бару на АДРЕСА_1
Ухвалою господарського суду Одеської області 07.06.2006р. зустрічна позовна заява СПД -фізичної особи ОСОБА_1 була прийнята судом до провадження та обєднена в одне провадження зі справою № 17/87-06-4314.
В якості обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог СПД ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що зазначене будівництво не є самочинним, оскільки воно здійснювалося відповідно до проекту реконструкції бетонної площадки, який був узгоджений як з балансоутримувачем - державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт”, так і з державною санітарно-епідеміологічною службою та Ізмаільською державною інспекцією по охороні Чорного моря .
Дослідивши обставини справи ,заслухавши пояснення представників сторін та надані ними докази суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи 01.07.2004р. між РВ Фондом державного майна України по Одеській області та СПД -фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності №166, відповідно до умов якого перший передав, а останній прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: відкритий бетонований майданчик (південно-східна сторона) біля морського вокзалу, загальною площею 297,0 кв.м., що перебуває на балансі державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” та розташований за адресою: м. Ізмаїл, територія біля морського вокзалу, з метою використання під літне кафе.
На виконання умов зазначеного договору в частині цільового призначення обєкту оренди для облаштування літнього кафе СПД - фізичною особою ОСОБА_1 був замовлений та виготовлений ТОВ “Акрополіс” проект реконструкції існуючої бетонної площадки на набережній річки Дунай , відповідно до якого проектуємий обєкт відповідає діючим будівельним стандартам та нормам, правилам та інструкціям та державним стандартам ,у тому числі нормам протипожежної та проти вибухової безпеки при експлуатації будівлі.
Відповідно до проекту проектуємий обєкт має вигляд літнього майданчику відкритого типу з розташованими на ньому спорудами літнього типу виробничого та побутового призначення. У склад приміщень входять цех для приготування їжі, літній бар, кімната відпочинку на другому поверсі та санвузли для відвідувачів. Огорожа по периметру площадки виготовлена з дикого природного каменю, внутрішня декоративна огорожа із дерева.
Зазначений проект був узгоджений з Державним санітарним лікарем Дунайського морського басейну, про що був отриманий висновок №10 на проект будівництва державної санітарно-епідеміологічної служби України від 13.05.2005р.
Крім цього, 01.07.2004р. між СПД ОСОБА_1 та ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт” було укладено договір НОМЕР_2 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю , відповідно до п.1.1. та п.1..2. якого балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг на майданчик біля морського вокзалу, а орендар користується майданчиком під літнє кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
Таким чином балансоутримувач ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт” узгодив розташування на орендованому майданчику кафе, яке було збудоване СПД ОСОБА_1
Після здійснення будівництва відповідно до проекту СПД ОСОБА_1 звернувся до виконкому Ізраїльської міської ради з заявою про узаконення самовільно збудованого об'єкту та здачу об'єкта в експлуатацію.
Однак, у зв'язку з відсутністю схеми Генерального плану будівництва кафе СПД ОСОБА_1 було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на збудоване кафе.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше неру хоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істот ними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому
частиною З цієї статті визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухо ме майно може бути за рішенням суду визнане за осо бою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Згідно ст. 21 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями), однією з підстав виникнення права власності є укладення цивільно-правових угод.
Статтею 49 Закону України “Про власність” за № 697-ХІІ від 07.02.1991 року ( зі змінами та доповненням), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи збудоване кафе розташоване в межах бетонної площадки, яка була надана СПД ОСОБА_1 у оренду згідно договору оренди 01.07.2004р., який як на час будівництва так і на час розгляду справи у суді є діючим .
Відповідно до наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, які були складені між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та будівельно-монтажною організацією ПКП „Агат” та ТОВ „Трансенергоресурс” останні виконали весь комплекс робіт передбачений узгодженою проектно-кошторисною документацією стосовно облаштування та будівництва літнього кафе, а СПД ОСОБА_1 оплатив виконанні роботи у повному обсязі, що підтверджується наявними квитанціями та накладними.
За таких обставин, суд вважає, що надані в ході розгляду справи СПД ОСОБА_1 документи є підтвердженням завершення будівництва та облаштування літнього кафе, однак доказів прийняття у встановленому чинним законодавством порядку даної споруди до експлуатації суду надано не було.
Між тим, в процесі розгляду даної справи позивач за зустрічною позовною заявою надав суду технічний паспорт на літне кафе, відповідно до якого площа приміщень по літері „А” на двох поверхах складає 44 кв.м., а загальна площа площадки ,на якій розташоване кафе складає 294 кв.м..
З огляду на зазначене дані проекту та технічного паспорту свідчать що будівництво спірного об'єкту на території АДРЕСА_1 проводилась відповідно до технічних умов, що дає підстави для суду визнати зазначене будівництво не самочинним та визнати за позивачем право власності на даний об'єкт нерухомості, так як даний об'єкт не прийнятий в установленому порядку до експлуатації з врахуванням норм чинного законодавства.
У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Згідно до ст. 391 ЦК України власник має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, у відповідності до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України у разі якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.
Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом не визнає права фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як власника збудованого павільйон-бару, суд вважає можливим захистити право власності на спірне нерухоме майно у судовому порядку шляхом визнання такого права власності.
Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному позову покласти на позивача, по зустрічній заяві на СПД ОСОБА_1 згідно його заяви.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради про знесення самочинного будівництва -відмовити.
2. Зустрічний позов СПД ОСОБА_1 - задовольнити.
3. Визнати за фізичною особою - субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) право власності на літне кафе-бар загальною площею 44 кв.м., розташований на АДРЕСА_1 на бетонній площадці площею 294кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, в порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Рішення підписано 10.07.2006р.
Суддя Зуєва Л.Є.