2

 

 

Справа № 2-327/07

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

25 січня  2007 року                                  Індустріальний районний

суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді     Зосименко С.Г.

               при секретарі           Карпенко В.Ю.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач у листопаді 2006 року звернувся до суду з позовом про стягнення з

відповідачки суми боргу за договором позики, яку потім уточнив, посилаючись на

те, що 04 грудня 1998 року передав їй 2550 грн. до 04.12.2003 року рівними

частинами по 40 грн. у місяць, про що було укладено договір позики та

позичальник надала йому розписку. Однак у зазначений термін відповідачка свої

зобов'язання належним чином не виконала, віддавши тільки 120 грн. Тому позивач

просив стягнути з відповідачки  суму боргу у розмірі 2430 грн., інфляційні

нарахування - 1009 грн. 42 коп., 3% річних з основного боргу - 224 грн. 78

коп., судовий збір -  51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи - 30 грн.

  Відповідачка позов визнала частково.  Суду пояснила, що дійсно взяла у борг 

гроші  для операції подрузі, про що написала розписку та підписала договір

займу. Своєчасно не повернула позикодавцеві грошові кошти через їх відсутність.

Проти стягнення з неї інфляційних нарахувань та 3% річних заперечувала.

  Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги

підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

  Судом встановлено, що позивач 04 грудня 1998 року  передав відповідачці

згідно з письмовою договором займу та розпискою 2550 грн., яка зобов'язалася їх

повернути  до 04.12.2003 року, однак своїх зобов'язань належним чином не

виконала, віддавши тільки 120 грн. у січні-березні 1999 року. Причини

невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст.

1047 ЦК України був укладений представленою позивачем письмовою розпискою, одна

сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)

грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму

грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув

суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього

Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором  або законом.

           Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги

законні, обґрунтовані та підлягають  задоволенню. З відповідачки необхідно

стягнути на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої

суми за мінусом суми, яку повернула відповідачка у січні-березні 1999 року, у

розмірі 3278 грн. 70 коп. (2550 грн.  - 120 грн. + 630 грн. інфляційні

нарахування + 218 грн. 70 коп. 3% річних).

           Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з

відповідача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у

розмірі 81 грн.

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України,

ст. ст. 27, 31, 60, 88,  209, 210, 213, 214, 224 ЦПК України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

            Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити

частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 

суму боргу у розмірі 3278 грн. 70 коп., понесені позивачем судові витрати  у

розмірі 81 грн., а всього - 3359 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Індустріальний

районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           

 

Суддя                                                                          

                       С.Г.  Зосименко