АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
справа №22-4061 Головуючий у 1 -ій інстанції - Карабань В.М.
Доповідач - Карпенко СО.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко СО.
суддів Наумчука М. І., Кадєтової О.В.,
при секретарі Ярошенко СВ.,
з участю представника позивача - Єланської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну сцраву за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва „Печерськжитло"
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року
по справі за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва „Печерськжитло"
до ОСОБА_1,
третя особа ОСОБА_2,
про зобов'язання надати доступ до квартири для обстеження,
встановила:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року у задоволенні позову Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло" відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло" просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд в іншому складі суддів. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права і не взяті до уваги обставини, що мають суттєве значення для всебічного розгляду справи. Зазначає, що відповідач, порушуючи законодавство, відмовляється надавати доступ для огляду санітарно-технічного обладнання квартири та загальнобудинкових комунікацій, які проходять по квартирі, що унеможливлює виконання КП УЖГ «Печерськжитло» своїх обов'язків. Вказує, що в судовому засіданні був досліджений висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 09 листопада 2007 року, але вважає, що він не міг бути прийнятий до уваги оскільки проведений по іншій справі і, крім цього, був проведений без участі позивача. Посилається на Закон України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов'язаний допускати у приміщення, будинку і споруди представників виконавця- виробника в порядку, визначеному законом і договором.
В суді апеляційної інстанції представник позивача - Єланська О.І. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю відповідача. Квартира АДРЕСА_2 є приватною власністю третьої особи ОСОБА_2
2
Згідно актів ЖЕО-605 від 25.05.2005 p., 19.08.2005 p., 18.10.2005 p., 20.02.2006 p. комісією ЖЕО - 605 було обстежено квартиру третьої особи ОСОБА_2 і зафіксовано пошкодження, а саме відшарування шпалер та плитки внаслідок ремонтних робіт зроблених в квартирі відповідача.
Відповідачу надані приписи-попередження з вимогою надати доступ до квартири за № 18/5-415 від 18.05.2005 р., №18/5-664 від 22.08.2005р., № 18/5-961 від 18.П.2005 р., №18/5-216 від 10.03.2006 p., № 18/5-809 від 24.07.2006 р.
Відповідач доступу до огляду квартири не надав. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №8594 від 19 листопада 2007 року пошкодження виявлені у квартирі АДРЕСА_2, з ремонтно-опоряджувальними роботами, зробленими у квартирі АДРЕСА_1, не пов'язані.
Договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем не укладався.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач не надав доказів наявності між ним та відповідачем договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг та не довів наявності передбачених законом невідкладних випадків, які передбачають примусове проникнення до житла відповідача для проведення огляду.
Такий висновок суду є правильним, враховуючи наступне.
За правилами п.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця - виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварії, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані.
Та обставина, що на житлово-експлуатаційні організації покладено обов'язок по схоронності житлового фонду і належне його використання, а також контролю за додержанням громадянами правил користування житловими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території не є підставою для надання доступу до квартири.
Крім того, позивач не надав доказів наявності між ним та відповідачем договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло" відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.