АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/21652/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Демидовська А.І.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/9488/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року задоволено заяву представника позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття.

З метою забезпечення позову, накладено арешт на автомобіль «Subaru Legacy Outback»,д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, сірого кольору, 2011 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначено строк пред'явлення ухвали до виконання протягом одного року з дня її постановлення.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не було встановлено дійсного власника автомобіля «Subaru Legacy Outback», на який накладено арешт, та не враховано, що відповідач ОСОБА_3 28 серпня 2015 року відчужив даний транспортний засіб громадянці ОСОБА_9, яка не є стороною у цій справі. Так як судом не було перевірено достовірність обставин, на які посилалася представник позивачів при поданні заяви про забезпечення позову, не встановлено власника автомобіля на момент розгляду заяви, накладення арешту на вказаний автомобіль призвело до порушення прав третіх осіб. Вказала, що в матеріалах справи є документи щодо зміни власника автомобіля «Subaru Legacy Outback», що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3ОСОБА_5 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2015 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року було відкрито провадження у даній цивільній справі.

11 січня 2016 року представником позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 було подано заяву про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на автомобіль «Subaru LegacyOutback», д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_8 про застосування заходів забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року заяву ОСОБА_8 про застосування заходів забезпечення позову задоволено та накладено арешт на автомобіль «SubaruLegacy Outback», д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановляючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, зазначаючи, що запропонований позивачами вид забезпечення позову є співмірним з заявленими в позові вимогами, а автомобіль «Subaru Legacy Outback» зареєстрований на праві власності за відповідачем, тому на нього може бути накладено арешт.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, при цьому суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з'ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування належності відповідачу ОСОБА_3 автомобіля «Subaru Legacy Outback»,д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, представником позивачів подано довідку Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України № 45/4928 від 25 вересня 2015 року, згідно якої даний транспортний засіб рахується зареєстрованим за відповідачем.

При розгляді в Апеляційному суді м. Києва апеляційної скарги на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_8 про застосування заходів забезпечення позову, відповідачем ОСОБА_3 подавалися заперечення на скаргу, до яких були додані документи на підтвердження того, що з 28 серпня 2015 року даний автомобіль належить іншій особі.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

У відповідності до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1988 року, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Так, Довідкою - рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «АЦК - Авто» № 367122 від 28 серпня 2015 року підтверджується, що автомобіль «Subaru Legacy Outback», кузов № НОМЕР_2, було продано 28 серпня 2015 року ОСОБА_9. В даній довідці зазначено, що транспортний засіб повинен бути перереєстрованим за новим власником протягом 10 діб з моменту придбання.

Згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, автомобіль «Subaru Legacy Outback», д.н.з.НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, з 28 серпня 2015 року зареєстрований за ОСОБА_9, яка є його власником.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що автомобіль «Subaru Legacy Outback»,д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зареєстрований та належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3, а тому на нього може бути накладено арешт.

Так як, за змістом статі 152 ЦПК України, позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, а власником автомобіля «Subaru Legacy Outback»,д.н.з. НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, з 28 серпня 2015 року є інша особа, заява представника позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про накладення арешту на транспортний засіб не може бути задоволена.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту.

В задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «Subaru Legacy Outback»,д.н.з. НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: