ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2016 року м. Київ К/800/18811/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року

у справі№ 815/708/16

за позовомПриватного підприємства "ГЛОБУС"

доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги скаржником додано клопотання про зменшення розміру судового збору. Вказане клопотання мотивоване відсутністю бюджетного фінансування на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки неналежне бюджетне фінансування не є підставою для зменшення законодавчо встановленого розміру судового збору. Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження доводів, заявлених у клопотанні.

Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається із касаційної скарги відповідачем оскаржується, зокрема, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 11 липня 2016 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги відповідачем не заявлено.

Згідно з частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, скаржнику слід усунути зазначені недоліки касаційної скарги у встановлений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 165, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі № 815/708/16 без руху.

2. Надати скаржнику строк - тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв