ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2016 р.Справа № 916/1068/16

за позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026)

до відповідача-1: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ" (вул. Л.Толстого, 5, м. Одеса, 65020);

до відповідача-2: Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вул. Успенська, 83/85, м. Одеса, 65011);

до відповідача-3: Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (вул. Канатна, 134, м. Одеса, 65039);

до відповідача-4: Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65004)

про стягнення 20500 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.10.2015 №20/7-1879);

від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність від 29.07.2015 №1716/11);

від відповідача-2: ОСОБА_3 (довіреність від 13.05.2016 №581/вих);

від відповідача-3: не з’явився;

від відповідача-4: ОСОБА_4, довіреність від 23.06.2016 №02.2-20/23;

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, у розмірі 20500,00 грн.

Підставою даного позову позивач визначив обставину безпідставного перерахування ним коштів в розмірі 20500,00 грн. на рахунок відповідача-1 без наявності рішення комісії про необхідність здійснення капітального ремонту та рішення відповідача-4 про джерела фінансування.

Відповідачі проти задоволення позову позивача заперечили, мотивуючи тим, що позивач сам надав гарантійний лист та на власний розсуд сплатив спірні кошти для поточного ремонту гуртожитку, відповідачем-4 рішення про джерела фінансування не приймалось, оскільки капітального ремонту гуртожиток не потребував, у відповідачів відсутній обов’язок солідарно повертати сплачені позивачем кошти.

Ухвалою суду від 25.04.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 18.05.2016 о 15 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 18.05.2016 розгляд справи був відкладений на 03.06.2016 о 10 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 03.06.2016 розгляд справи був відкладений на 17.06.2016 о 12 год. 15 хв. у зв'язку з неподанням сторонами усіх витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 17.06.2016 строк розгляду спору був продовжений на п'ятнадцять днів, а розгляд справи відкладений на 06.07.2016 о 15 год. 00 хв. за клопотанням позивача та відповідача-4.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Наказом Міністерства інфраструктури України від 30.10.2013 № 847 «Про передачу гуртожитку ДП "Одеський морський торговельний порт” у комунальну власність” приписано позивачу передати у комунальну власність територіальної громади м. Одеси гуртожиток № 3, який розташований на земельній ділянці площею 787,7 кв.м., кадастровий номер: 5110137500:05:00:0015, за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса.

           21.11.2013 комісія у складі, призначеному наказом відповідача-1 від 07.11.2013 № 111, за участі представників позивача, здійснила огляд технічного стану гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, за результатами якого був складений акт, в якому комісія визначила, що необхідно здійснити поточний ремонт сходової клітки гуртожитку орієнтовною вартістю 3,0 тис. грн., коридору орієнтовною вартістю 6,0 тис. грн., покрівлі орієнтовною вартістю 10,0 тис. грн., д/х, в/к, оголовков орієнтовною вартістю 2,0 тис. грн. та встановити індивідуальні прилади обліку електроенергії орієнтовною вартістю 20,0 грн., а свього на 41,0 тис. грн.

          Після цього, комісія у складі, призначеному рішенням відповідача-4 від 14.04.2011 № 143 , визнавши технічний стан гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, як задовільний, склала акт приймання – передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку з вбудованою котельнею, з інженерними мережами та зовнішніми інженерними мережами, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 59, який був затверджений рішенням відповідача-4 від 30.10.2014 № 267.

          Листом від 15.01.2014 № 01-13/159 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до позивача з проханням розглянути питання стосовно усунення недоліків, визначених за результатами обстеження гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, або відшкодувати 50% грошових коштів на проведення ремонтних робіт. Про прийняте рішення департамент просив повідомити позивача та надати гарантійний лист відповідачу-4.

          Позивач прийняв рішення видати гарантійний лист від 07.02.2014 № 47/7-16, в якому гарантував відшкодування витрат на проведення ремонтних робіт гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, у розмірі 50% від суми, вказаної в акті обстеження даної будівлі, тобто 41000х50%= 21000,00 грн. спірних коштів.

          В матеріалах справи відсутні претензії або вимоги відповідачів до позивача сплатити кошти для ремонту гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса.

           30.10.2014 на підставі рішення відповідача-4 від 30.10.2014 № 267 позивачем та відповідачем-1 був затверджений акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) гуртожитку, а 31.10.2014 наказом позивача № 560 приписано передати з балансу позивача на баланс відповідача-1 цей гуртожиток.

          На підставі рахунку відповідача-1 від 12.11.2014 № 12/11-2014, власного розпорядження від 17.11.2014 позивач платіжним дорученням від 17.11.2014 № 2924 сплатив відповідачу-1 як компенсацію вартості ремонтних робіт 20500,00 грн., що підтверджується вказаним платіжним дорученням та визнається сторонами.

Відповідач-1 стверджує, що сплачені позивачем кошти були витрачені відповідачем-1 на закупівлю прилади обліку електроенергії, на підтвердження чого подав суду платіжне доручення від 17.05.2016 № 793.

Спір у справі виник з причин того, що позивач вважає, що кошти на ремонт гуртожитку були сплачені ним безпідставно і відповідачі мають солідарно повернути йому ці кошти, а останні проти цього заперечують.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-2 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” видатки, пов'язані з капітальним ремонтом об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність (крім видатків, пов'язаних з капітальним ремонтом об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, які передаються в комунальну власність відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів. Порядок залучення і використання коштів або інших матеріальних активів підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що спрямовуються на капітальний ремонт об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури, визначається в договорах, які укладаються між підприємствами, господарськими товариствами, створеними у процесі приватизації (корпоратизації), та відповідними органами місцевого самоврядування.

          Згідно з п. 6 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.11.1995 N 891, комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків, затверджених Держжитлокомунгоспом. Якщо житловий будинок та об'єкти комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до висновків цієї комісії визнані такими, що потребують ремонту, орган, який утворив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі з залученням в установленому порядку коштів підприємств, установ і організацій, які передають житловий фонд у комунальну власність.

Господарським судом встановлено, що при передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожиток за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, не потребував капітального ремонту і відповідач-4 не приймав рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі з залученням в установленому порядку коштів підприємств, установ і організацій, які передають житловий фонд у комунальну власність.

Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні претензії або вимоги відповідачів до позивача сплатити кошти для ремонту гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса. Листом від 15.01.2014 № 01-13/159 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до позивача лише з проханням розглянути питання стосовно усунення недоліків, визначених за результатами обстеження гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, або відшкодувати 50% грошових коштів на проведення ремонтних робіт. Про прийняте рішення департамент просив повідомити позивача та надати гарантійний лист відповідачу-4.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Господарським судом встановлено, що позивач прийняв рішення видати гарантійний лист від 07.02.2014 № 47/7-16, в якому гарантував відшкодування витрат на проведення ремонтних робіт гуртожитку за адресою: вул. Приморська, 59, м. Одеса, у розмірі 50% від суми, вказаної в акті обстеження даної будівлі, тобто 41000х50%= 21000,00 грн. спірних коштів.

Господарський суд вважає, що на підставі саме цього гарантійного листа у позивача виникло зобов’язання сплатити кошти на ремонт гуртожитку, даний гарантійний лист позивача не є відкликаним та позивачем не подано суду доказів, що дія цього гарантійного листа є припиненою, а тому підстав вважати, що сплачені позивачем спірні грошові кошти є безпідставно набутими відповідачами відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Ст. 1212 ЦК України визначає, що обов’язок з повернення набутого без достатньої правової підстави майна виникає у особи, яка набула це майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як встановлено судом позивач платіжним дорученням від 17.11.2014 № 2924 сплатив спірні кошти саме відповідачу-1, а тому підстав вважати, що відповідачі 1-4 мають солідарний обов’язок з повернення позивачу спірних коштів немає.

За цих підстав, господарський суд вважає, що у позові позивачу слід відмовити.

          Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 11 липня 2016 р.

Суддя Д.О. Бездоля