УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/138/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/1426/К/16 суддя Зімін М.В.

Категорія - 39 ( І ) доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Барильської А.П., Братіщевої Л.А.,

із секретарем: Маслової К.В.

за участі : позивача - ОСОБА_1,  

її представника – ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу   від  20 травня  2016 року  у справі за позовом  ОСОБА_1  до Виконавчого  комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг (далі – Виконком) про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з січня 2009 року вона мешкала разом із ОСОБА_3 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХ партз’їзду, 18/14 однією сім’єю, вони вели сумісне господарство, мали спільний бюджет.

29 квітня 2015 року ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 склала заповіт на ім’я ОСОБА_4, який помер 10 січня 2014 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. ХХ партз’їзду, 18/14. Вважає, що має право на спадкування після смерті померлої ОСОБА_3, як спадкоємець четвертої черги, оскільки крім неї у померлої не було інших спадкоємців, тому просить суд встановити факт її проживання з померлою ОСОБА_3 не менше п’яти років, тобто з січня 2009 року по 29 квітня 2015 року.

Рішенням Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу   від  20 травня  2016 року  ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Вважає, що висновок суду про не проживання спільно позивача разом із спадкодавцем не відповідає наданим актам та свідченнями сусідів.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем ведення спільного побуту та проживання зі спадкодавцем протягом п’яти років.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду, з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними і процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 10 ч. 1, ст. 11 ч. 2 ЦПК України); сторони зобов’язані належно довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-61 ЦПК України). Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ч. 1 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва № ИС 2309 про право власності на житло від 05.08.1998 р. ОСОБА_3 належить на праві власності квартира № 14, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. ХХ Партз’їзду буд. 18 (а.с. 17).

29 квітня 2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 627247. (а.с. 7).

За життя спадкодавця ОСОБА_3 25 червня 2004 року. було складено заповіт на користь ОСОБА_1М.(а.с. 46).

Однак, 16 травня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_4, який 11 січня 2014 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 555158. (а.с. 8,53).

Позивач ОСОБА_1 13 жовтня 2015 року звернулась до Другої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 на підставі заповіту (а.с. 39).

Листом № 4914/02-14 від 19.11.2015 зав. Другої Криворізької держнотконтори ОСОБА_5 повідомлено ОСОБА_1, що вона не має право на спадкування після смерті померлої ОСОБА_3 за заповітом, оскільки цей заповіт був скасований іншим заповітом, складеним ОСОБА_3 пізніше не на її користь. (а.с. 6).

Згідно акту про проживання від 27 грудня 2015 року, складеного сусідами, ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 у квартирі № 14 за адресою: вул. ХХ Партз’їзду буд. 18, з січня 2009 року по 29 квітня 2015 року однією сім’єю, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет. (а.с. 16).

Відповідно до довідки ліквідатора КП ЖЕО № 31 № 424 від 29.02.2016, ОСОБА_3 проживала та була прописана за адресою ХХ Партз’їзду АДРЕСА_1 з 12.10.1972 року. Померла 29.04.2015 року і виписана з 15.05.2015 року у зв’язку зі смертю. Складу сім’ї на момент смерті не мала. (а.с. 74).

Згідно паспорту громадянина України серії АК № 022366 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12 лютого 1985 року. (а.с. 20).

Згідно акту складеного мешканцями будинку № 35, вул.Кропивницького м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, затвердженого директором ТЗОВ «Керуюча компанія «ДОМ.КОМ» 19.05.2016 року, ОСОБА_1 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з початку 2009 року. (а.с.95).

Відповідно до Договору - замовлення №876 на організацію та проведення поховання ОСОБА_6, син позивача, здійснював поховання спадкодавця ( а.с.73).

Згідно листа комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування у Жовтневому районі» № 233 від 18.04.2016, пенсіонерка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2, згідно з договором про соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) одинокого непрацездатного громадянина отримувала соціальні послуги від Відділення соціальної допомоги вдома територіального центру з 01.06.1998 року по 28.04.2015 року на безоплатній основі. За період обслуговування, з терміном відвідування 2 рази на тиждень, пенсіонерка отримувала наступні види соціальних послуг: придбання і доставка продовольчих, промислових та господарських товарів, медикаментів; допомога у приготуванні їжі; косметичне прибирання; вологе прибирання; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; психологічна підтримка; надання інформації з питань соціального захисту населення та інше (а.с.84).

Матеріалами справи підтверджуються факти оплати позивачем ОСОБА_1 комунальних послуг квартири АДРЕСА_3 за лютий 2010 р., травень 2010вересень 2010 р, листопад 2010. грудень 2010р., березень 2016р., січень 2016., лютий 2016р., квітень 2016р. ( а.с.75-76,117-119)

Відповідно до ст. 11 ч. 1, ч. 2 п. 4 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, підставами для їх виникнення є, зокрема, юридичні факти.

За приписами ЦК України: спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216);

у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України (ст. 1223 ч. 2);

спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу (ст. 1258);

у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264).

Що стосується спадкоємця четвертої черги за законом, то він апріорі позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування позасудовим порядком, оскільки нотаріус не має можливості та права встановити юридичний факт проживання такого спадкоємця однією сім’єю зі спадкодавцем протягом відповідного часу до відкриття спадщини. Такий факт встановлюється лише рішенням суду.

Саме до цього зводиться підстава відмови ОСОБА_7 № 4914/02-14 від 19.11.2015 зав. Другої Криворізької держнотконтори ОСОБА_5, яким ОСОБА_1 повідомлено, що вона не має право на спадкування після смерті померлої ОСОБА_3 за заповітом, який скасовано та роз’яснено право на спадкування за законом.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Так, за приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом актів про проживання позивача разом із спадкодавцем, оскільки доказів проте, що спадкодавець вважала позивача членом своєї родини та у зв’язку із чим надала право користування та проживання в належній їй квартирі, яке було б зареєстровано у встановленому законом порядку, позивачем не надано.

Допитана в судовому засіданні колегією суддів як свідок, представник Територіального центру соціального обслуговування – ОСОБА_8, суду пояснила, що протягом п’яти років відвідувала померлу ОСОБА_3 та надавала їй соціальну допомогу. Під час відвідувань зустрічала за місцем проживання ОСОБА_3 позивача ОСОБА_1, яка після відвідування, уходила з квартири. Підтвердження того, що ОСОБА_1 проживала однією сімєю зі спадкодавцем ОСОБА_3та вели спільне господарство ні позивачем , ні її представником не надано.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено що між спадкодавцем та позивачем ОСОБА_1 склалися сімейні відносини, які передбачають наявність взаємних прав та обов’язків, постійне проживання разом, піклування.

Оцінюючи наявні докази в їх сукупності та взаємозв’язку, беручи до уваги конкретні обставини життя позивач ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 , конкретні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 в період з січня 2009 року по по день смерті ОСОБА_3, систематичного ведення ними в цей період спільного господарства, постійної допомоги спадкодавцю ОСОБА_3 та наявність сталих сімейних зв’язків, що дають підстави для визнання позивача спадкоємцем четвертої черги.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції по справі ухвалено законне та вмотивоване рішення, яке не підлягає скасуванню а доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються висновками суду, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу   від  20 травня  2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_7