ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "17" липня 2006 р.                                                                   Справа № 11/138

За позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції                          

до приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про припинення підприємницької діяльності

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача: Робуляк І.Я. -ГДПІ сектора з юридичної роботи, дов. від 20.02.2006р

Від відповідача: не з'явився

Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Новоселицького району про припинення підприємницької діяльності.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, а відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідач більше одного року не подавав до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, а тому згідно ч.2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”  це є підставою для винесення рішення суду про припинення юридичної особи відповідача.

Ухвалою від 21.06.2006 р. відкрито провадження в справі, судове засідання призначено на 06.07.2006 р. за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 06.07.2006 року розгляд справи відкладений в зв'язку з неприбуттям в судове засідання відповідача.

Відповідач у судове засідання 17.07.2006 року не з'явився, явку свого представника не забезпечив, відзив на позов не надав, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за наявними в ній документами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як приватний підприємець 12.06.1999 року, свідоцтво № НОМЕР_1.

Як вбачається з довідки позивача за № НОМЕР_2 від 31.05.2006 року, відповідач більше одного року не подавав до органів державної податкової служби декларацію про отримані доходи, що відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.46 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Припинити підприємницьку діяльність приватного підприємця ОСОБА_1 20.09.1963 р.н. (інд.номер НОМЕР_3), що проживає за адресою АДРЕСА_1 Новоселицького району.

3.          Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик