Справа № 1-486/09

ВИРОК

Іменем України

18 серпня 2009 року                     Голосіївський районний суд м. Києва
в складі: головуючого         - судді Бойка О.В.,

при секретарі      - Процюк Б.Б.

з участю прокурора       - Ткачук Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою,  розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: м. АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.04.2003 року Шевченківським районним судом м. Києва, за ст.15, ст. 185 ч. 3, 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі. 04.08.2005 року згідно постанови Ковпаковського районного суду м. Суми від 27.07.2005 року звільнений умовно – достроково на 1 рік 3 місяці 3 дні;

- 15.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва, за ч. 3 ст. 185  КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, відповідно до ст. 75 КК України, на 2 роки,

- 30.03.2009 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до п’яти років одного місяця позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив

16.12.2008 року приблизно о 17 годині підсудний ОСОБА_1 .  проходячи   по   коридору ННУ «Інститут аграрної економіки» УААН, що розташований по вул. АДРЕСА_2 , з метою крадіжки, керуючись корисливим мотивом,  скориставшись не закритими вхідними дверима та відсутністю працівників, проник в кабінет № 314, звідки повторно, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 1550 гривень, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 50 гривень, на рахунку якої було 7 гривень, додаткова карта пам'яті «microSD» вартістю 200 гривень, та мобільний телефон «Нокіа 2610», вартістю 460 гривень, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф»,  вартістю 25 гривень, на рахунку якого було 37 гривень, що належали  потерпілому ОСОБА_2 ., завдавши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 2329 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  вину в скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 16.12.2008 року в приватних справах перебував Інституті «Аграрної економіки» УААН, що розташований по вул. АДРЕСА_2 . Проходячи по коридору побачив відчинені двері службового кабінету № 314 в якому нікого не було. В цей момент у нього виник умисел викрасти з кабінету якісь цінні речі, для чого він зайшов до середини цього приміщення, викрав зі столу два мобільних телефони «Нокіа 2610» та «Нокіа 6300», з якими вийшов на вулицю. Далі мобільний телефон «Нокіа 6300» він здав під заставу за 400 гривень в ломбард, який знаходиться по вул. Лятошинського, 18 в м. Києві, а інший мобільний телефон «Нокіа2610» продав на «Караваєвих дачах» невідомому чоловікові за 100 гривень.

Просив суворо не карати. Запевняв, що в подальшому вчиняти злочинів не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази  свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що  дії ОСОБА_1  необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

При  призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 ., суд враховує наступні обставини справи:

•   ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який класифікується як тяжкий;  

•   особу винного, який є раніше судимим, не працює, проте за місцем проживання характеризується позитивно.

•   його відношення до вчиненого, а саме повністю визнав себе винним у вчиненому  злочині та щиро покаявся;

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1 ., згідно ч. 1 ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 ., згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.  

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_1 . не можливе без ізоляції від суспільства, а тому, необхідно призначити йому покарання  у  виді позбавлення  волі, в межах санкції  ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 . зазначений злочин вчинив 16.12.2008 року, тобто до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2008 року, суд вважає за необхідне застосувати ч. 4 ст. 70 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань,  зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 . до підсудного ОСОБА_1 . про стягнення матеріальних збитків - необхідно залишити без розгляду, оскільки потерпілий в ході судового слідства не підтримав зазначені вимоги.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -,

засудив:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно  п. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, за сукупністю злочинів, остаточно призначити покарання ОСОБА_1  у виді 5 (п’яти) років 2 ( двох ) місяців позбавлення волі,  зарахувавши в строк відбуття покарання відбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2009 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 70, 71 КК України до п’яти років одного місяця позбавлення волі, з 22.01.2009 року по 18.08.2009 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 , до  вступу вироку в законну силу, змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання рахувати з  22.01.2009 року.

Речові докази, а саме: - сервісну  книжку,  гарантійний талон від  мобільного   телефону «Нокіа 6300» імей 359811018578655, та сервісну книжку,   гарантійний талон від мобільного  телефону  «Нокіа 2610»  імей  352771016680498, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 . – залишити ОСОБА_2 .;

-     ксерокопію  договору застави ПТ ЗТ «Скарбниця» № НОМЕР_1 , що знаходиться при матеріалах кримінальної справи – зберігати при справі.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб, а засудженим в той же строк з моменту вручення вироку.

          Судя                             О.В. Бойко