22-ц/775/618/2016(м)

223/562/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Жамбровський С.І.

Категорія 53 Доповідач Мальцева Є.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Мальцевої Є.Є.,

суддів Ткаченко Т.Б., Лісового О.О.,

секретар Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі, в режимі відео конференції, справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області про визнання отриманої хвороби, внаслідок нещасного випадку, пов'язаної з виробництвом та зобов'язання видати акт форми Н-1 за апеляційними скаргами Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледар Донецької області на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 16 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про визнання отриманої хвороби - внаслідок нещасного випадку пов'язаного з виробництвом та зобов'язання видати акт форми Н-1 задоволені. Визнано нещасний випадок (падіння), який трапився з ОСОБА_1, 22 вересня 2013 року, на робочому місці, та отримане внаслідок цього захворювання посттравматичний радикуліт, протрузія дисків L3-L4, L5-L6, формуюча грижа диску L4- L L5 з вираженим больовим вертебрагенним, корешковим синдромами, пошкодженням статично-динамічної функції хребта в стадії тривалого загострення, пов'язаним з виробництвом. Зобов'язано Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» скласти акт форми Н-1, вказавши, що нещасний випадок, падіння на сходах, пов'язаний з виробництвом та призвело до захворювання посттравматичний радикуліт, протрузія дисків L3-L4, L5-L6, формуюча грижа диску L4- L L5 з вираженим больовим вертебрагенним, корешковим синдромами, пошкодженням статично-динамічної функції хребта в стадії тривалого загострення. Стягнуто з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» просить скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_1 у позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що жодного шкідливиого фактору для здоровья позивача у процесі виконання нею трудових обов'язків не було, причинного зв'язку між умовами праці та зазначеного судом першої інстанції професійного захворювання немає. Також вказує, що судом всупереч закону прийнтя висновки судово-медичної експертизи по справі, оскільки проводился вона в експертній установі на теріторії, не подконтрольній Україіні під час АТО. Висновки додаткової судової експертизи є сумнівними, оскільки встановлений діагноз не підтверджується первісними медичними документами.

В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та відмовити ОСОБА_1 у позові, посилаючись на недоведеність позовних вимог, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. В скарзі вказує на недоведеність вимог позивача, особливо зауважує щодо неможливості приймати у якості доказу висновки судово-медичної експертизи, результат якої є недійсним на думку апеллянта, оскільки вона проведена в установі на території, непідконтрольній Україні. Вказує, що суд ррзглянув справу з істоними порушеннями процессуального закону.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» - Орел К.І., Антонюка П.З., представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Вугледар - Некіпілова М.А., які підтримали доводи апеляційних скарг, пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника, адвоката Брагу І.Д., які просила відхилити апеляційні скарги, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні данні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю не відповідає.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримала захворювання внаслідок нещасного випадку, який стався з нею 22 вересня 2013 року у зв'язку із падінням на території підприємства під час виконання трудових обов'язків. Суд дійшов до висновку, що її захворювання пов'язане саме з виробництвом, а не з хворобою радикулітом, а тому підприємство зобов'язано скласти акт за формою Н-1 у відповідності з вимогами закону.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції прийняті без належного дотримання вимог закону, та погодитися з ними неомжливо.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 12 листопада 1997 року прийнята на роботу машиністом конвеєра на Державне підприємство «Донецьквугілля» ВП «Шахта «Південнодонбаська» №1» ( нині Державне підприємство «Шахтоуправління» Південнодонбаське №1») і по цей час працює на цій посаді. (а.с.4-6)

22 вересня 2013 року о 00 годин 30 хвилин, працюючи в третю зміну і виконуючи роботу за нарядом майстра по перевірці вугільних бункерів на наявність в них вугілля, ОСОБА_1 спускаючись вниз по сходах драбини з відмітки 34,6 м. на відмітку 31,4 м. до вугільних бункерів, на верхніх сходинках драбини впала та посунулась вниз, отримавши забій спини.

Цей факт підтверджується актами від 19.11.2013 року розслідування нещасного випадку, проведеного комісією, утвореною на Державному підприємстві «Шахтоуправління» Південнодонбаське №1» Міненерговугілля за наказом від 21.10.2013 року №1512/1 та повторним актом розслідування від 29.04.2014 року, який проведено за наказом підприємства від 12.03.2014 року №349/1 за приписом Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, із яких вбачається, що причиною настання нещасного випадку є незадовільний стан сходів, на яких були налипання вологої гірничої маси; порушення трудової та виробничої дисципліни, що виразилось у невиконанні в.о. ОСОБА_6 вимог посадової інструкції та невжиття необхідних заходів для утримання робочих місць у безпечному стані, що призвело до падіння ОСОБА_1, яка проявила необережність.

Між тим, за результатами розслідувань нещасного випадку на виробництві обидві комісії дійшли висновку про те, нещасний випадок - падіння, який стався з позивачем 22 вересня 2013 року під час виконання трудових обов'язків машиніста конвеєра, відповідно до пункту 7 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», не пов'язаний з втратою працездатності позивача на виробництві, починаючи з 07.10.2013 року з зазначеним в лікарняних листках діагнозом, оскільки комісія не виявила шкідливого, або небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок дії яких позивачу завдано шкоду здоров'ю. З цим висновком не погодився член повторної комісії розслідування - ОСОБА_7 - головний технічний інспектор праці МО НПГУ м.Вугледар, який підписав акт з окремою думкою про те, що нещасний випадок падіння пов'язаний з виробництвом і у звязку з цим повинно бути складено акт за формою Н-1 відповідно до п.23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі Порядок) (а. с. 7- 8, 16-18).

Згідно ст. 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі Порядок) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до п.10. Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці; 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (п.11. Порядку).

Відповідно до положень п.14. Порядку лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

Згідно п.33. Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (п.34. Порядку).

Пункт 35.Порядку передбачає, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку, а обов'язок призначення повторного (додаткового) розслідування та складання акта за формою Н-1 входить до компетенції Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та роботодавця.

Суд першої інстанції, аналізуючи вищевказані акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вважав, що обставини, які дають підстави вважати нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1, не пов'язаним з виробництвом - відсутні, а, навпаки, наявні обставини, що вказують про те, що нещасний випадок, який стався із нею є безпосередньо пов'язаний із виробництвом в розумінні п.15 вищевказаного Порядку. Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про визнання нещасного випадку (падіння), який трапився з ОСОБА_1, 22 вересня 2013 року, на робочому місці, та отримане внаслідок цього захворювання посттравматичний радикуліт, протрузія дисків L3-L4, L5-L6, формуюча грижа диску L4- L L5 з вираженим больовим вертебрагенним, корешковим синдромами, пошкодженням статично-динамічної функції хребта в стадії тривалого загострення, пов'язаним з виробництвом, та, відповідно, зобов'язав Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» скласти акт форми Н-1, вказавши, що нещасний випадок, падіння на сходах, пов'язаний з виробництвом, що й призвело до вказаного у висновку судової експертизи захворювання.

Між тим, на думку колегії суддів, суд вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання акту та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію, виконувати функції, що належать до її компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інших нещасний випадок таким, що пов'язаний чи не пов'язаний з виробництвом, а тим більше зобов'язувати провести розслідування нещасного випадку та зобов'язувати комісію складати акти конкретного змісту.

Будь-якого позову про скасування або визнання акту проведення розслідування нещасного випадку, складеного уповноваженою комісією, ОСОБА_1 не заявлено. Зі справи вбачається, що позивач, не погодившись з Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався з нею 22 вересня 2013 року під час виконання трудових обов'язків, не зверталась до органу державного управління, органу державного нагляду за охороною праці із вимогою організувати повторне розслідування нещасного випадку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, відноситься до компетенції спеціальної комісії, а зобов'язання складання акту форми Н-1 входить до компетенції Територіального Управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, апеляційні скарги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції, як таке, що не відповідає положенням матеріального та процесуального закону - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.303, ст.307, ст.309 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області задовольнити.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 16 липня 2015 року скасувати.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області про визнання отриманої хвороби, внаслідок нещасного випадку, пов'язаної з виробництвом, та зобов'язання видати акт форми Н-1 - відмовити.

Ріщення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді