Справа № 361/8569/15-ц

Провадження № 2/361/584/16

11.07.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Січ», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 у порядку ЗУ «Про захист прав споживачів» звернулася до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ПАТ «Банк Січ» на свою користь вартість матеріальних збитків у розмірі 3482780 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.10.2013 року між нею та ПАТ «Банк Січ» укладено договір на користування індивідуальним сейфом № 103, за умовами якого банк надає, а наймач орендує індивідуальний сейф у депозитному сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 25.10.2013 року по 23.04.2014 року.

У подальшому договорами про внесення змін до договору № 103 продовжено строк користування сейфом до 20.10.2015 року включно.

У день відкриття банківського сейфу вона поклала у сейф золоті прикраси, документи та гроші у розмірі 10000 доларів США, у подальшому впродовж року поклала ще 88000 грн. особистих заощаджень.

Одночасно 25.10.2013 року виписала довіреність на спільне користування банківським сейфом на свою колегу ОСОБА_2, яка у подальшому поклала до сейфу свої особисті кошти від продажу квартири у розмірі 90000 євро.

Далі вказує, що 06.07.2015 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір позики за яким вона прийняла від третьої особи грошові кошти у розмірі 90000 євро на безготівковій основі строком на один рік для придбання нерухомості.

07.07.2015 року вона уклала ще один договір позики із ОСОБА_3 згідно із яким позичила у останнього кошти у розмірі 37000 доларів США на безготівковій основі строком на шість місяців для придбання нерухомості. Позичені грошові кошти були поміщені нею до сейфу.

20.07.2015 року їй стало відомо про відсутність у банківському сейфі належних їй грошових коштів. По факту крадіжки у приміщенні депозитарію «Банк Січ» здійснюється досудове розслідування. Загальна сума завданих їй збитків складає 3482780 грн.

Крім того, їй завдано моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях та тяжкому стресі, завданому зникненням грошових коштів, золотих прикрас та документів. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 100 000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні фабулі позовної заяви, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав, пояснив, що між сторонами по даній справі було укладено договір на користування індивідуальним сейфом, за умовами якого позивачу було надано у оренду сейф у депозитному сховищі для зберігання у ньому цінностей та документів. На строк із урахуванням змін до 20.10.2015 року включно. Після укладення договору позивачу було передано два ключі від сейфу та безпосередньо сам індивідуальний сейф. Додав, що відповідач не приймав від позивача документи та цінності на зберігання за описом, фактично лише надавав у платне строкове користування сейф. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення наведені представником ОСОБА_5

Третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги та пояснення позивача підтримала, підтвердила, що належні їй грошові кошти у розмірі 90 000 євро вона помістила до банківського сейфу позивача.

Вислухавши пояснення позивача, її представника, заперечення представників відповідача, пояснення третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.10.2013 року між сторонами по даній справі укладено договір № 103 на користування індивідуальним сейфом.

За умовами вказаного правочину банк надає, а наймач орендує індивідуальний сейф № 10 у депозитному сховищі банку для зберігання у ньому цінностей та документів на строк з 25 жовтня 2013 року по 23 квітня 2014 року включно.

23.04.2014 року, 20.10.2014 року, 20.04.2015 року до вказаного договору внесено зміни згідно із якими строк дії договору продовжено до 20.10.2015 року включно.

25.10.2013 року ОСОБА_1 видала на імя ОСОБА_2 довіреність згідно із якою надала їй право користуватися сейфом, поміщати до сейфу та вилучати з нього майно, документа та інші цінності; вчиняти дії право на здійснення яких передбачено умовами договору.

Заявляючи вимогу про відшкодування матеріальних збитків позивач посилається на наявність у банківському сейфу грошових коштів у розмірі 90 000 євро, 47000 доларів США, 88 000 грн., золотих прикрас та документів.

Вирішуючи даний спір по суті необхідно визначитися з характером спірних правовідносин та нормами права, якими вони врегульовані.

Зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфу є одним з видів діяльності, які можуть здійснюватися банком, окрім надання фінансових послуг (п. 4 ч. 6 ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»).

У параграфі 3 «Спеціальні види зберігання» гл. 66 «Зберігання» ЦК закріплено 3 конструкції договорів з надання послуг зберігання банком: 1. Договір зберігання цінностей у банку (ст. 969 ЦК); 2. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (ст. 970 ЦК); 3. Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком (ст. 971 ЦК).

Основна відмінність між договором зберігання цінностей у банку та договорами про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, полягає у способі розміщення цінностей - у загальному сховищі, розміщення цінностей в якому здійснює представник банку або в індивідуальному сейфі. Укладення договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві.

На відміну від договору зберігання цінностей у банку (ст. 969 ЦК), договори зберігання, зазначені у ст. 970 та ст. 971 ЦК, об'єднує те, що умовою зберігання є розміщення цінностей в індивідуальному банківському сейфі.

За договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (ст. 970 ЦК), банк передає поклажодавцеві індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними. Особливістю такого зберігання є те, що банк безпосередньо приймає від поклажодавця цінності під опис, контролює їх розміщення у сейфі та одержання їх із сейфа.

ОСОБА_5 стосується договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа, то згідно зі ст. 971 ЦК, до таких відносин застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Із матеріалів справи достовірно встановлено, що між сторонами по даній справі укладено договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, передбачений ст. 971 ЦК України, тобто без відповідальності банку за вміст сейфа, а тому згідно зі ст. 971 ЦК, до таких відносин застосовуються положення Цивільного Кодексу про майновий найм (оренду). За умовами правочину укладеного між сторонами банк не приймав від позивача документи та цінності на зберігання за описом.

До підписання договору ПАТ «Банк Січ» ознайомило позивача із загальними Умовами та Правилами користування та тарифами, про що свідчить п. 10 договору на користування індивідуальним сейфом.

Згідно із Правилами користування індивідуальним сейфом індивідуальні сейфи надаються клієнтам в оренду для зберігання цінностей і документів. Кожен індивідуальний сейф пронумерований та зачиняється двома ключами різної конфігурації.

Наявність кримінального провадження про зникнення цінностей саме по собі не свідчить про наявність порушень банком умов договору щодо гарантування банком цілісності та охорони ІБС, оскільки кримінальним провадженням не встановлено ні факту зникнення, ні винної особи та механізму викрадення цінностей, ні порушень щодо якості переданого у оренду індивідуального банківського сейфу № 10, що дало б змогу зробити висновок про те чи повинен банк як орендодавець нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачу.

Надані позивачем договори позики від 06 та 07 липня 2015 року та договір купівлі-продажу квартири від 06.10.2014 року на підтвердження факту наявності коштів в розмірі 90000 євро та 37000 доларів США - не свідчать про те, що вказані кошти були покладені нею саме в орендований індивідуальний банківський сейф.

Таким чином, виходячи з положень ст. 971 ЦК України, беручи до уваги відсутність доказів вкладення в орендований сейф грошових коштів та прийняття їх банком на зберігання, підстави для задоволення вимоги про стягнення матеріальних збитків у розмірі 3482780 грн. відсутні.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди відсутні. При цьому судом враховується, що впродовж строку користування сейфом позивач не вказувала на наявні в неї претензії щодо недоліків отриманого в користування індивідуального сейфу.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. При розгляді даної справи по суті не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача як споживача послуг.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Січ», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко