ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАНІЗОНУ

Справа № 1-29/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

"19" вересня 2008 року                                                                                          м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізона під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П. при секретареві Марковській О.В., за участю помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Грищенко Р.С. розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А-4465 майора ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Єлізова Єлізовського району Камчатської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1

В скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ

Відповідно до обвинувального висновку, затвердженого військовим прокурором Миколаївського гарнізона, видно, що майор ОСОБА_1 був переведений до нового місця служби в м. Миколаїв в/ч А-4465. Відповідно до чинного законодавства військовослужбовцям і членам їх сімей, які фактично переїхали для постійного проживання до нового місця служби військовослужбовця, виплачується підйомна допомога.

Оскільки члени сім'ї ОСОБА_1- дружина і дочка фактично не переїхали в м. Миколаїв, а продовжували проживати і навчатися в с.м.т. Новофедорівка Сакського району АРК, і це перешкоджало йому отримати підйомну допомогу, він вирішив здобути документ, який би підтверджував, що його дочка ОСОБА_2 фактично находиться і навчається в м. Миколаїві. З цією метою ОСОБА_1 в квітні 2006 р. взяв в одній із шкіл м. Миколаїва завідомо неправдиву довідку про те, що нібито його дочка навчається в 2 класі школи № 64.

Бажаючи отримати підйомну допомогу на членів сім'ї, які фактично не прибули до м. Миколаїва, ОСОБА_1 подав довідку, в якій вказувалося, що його дочка навчається в школі м. Миколаїва, а також інші документи на підставі яких ОСОБА_1 було нараховано підйомну допомогу на членів сім'ї- дружину і дочку в розмірі 1595 грн.

В результаті обманних дій, направлених на отримання підйомної допомоги на членів сім'ї, ОСОБА_1 в листопаді 2006 р. було видано в фінансовій службі військової частини А-4465 гроші в сумі 1595 грн.

Таким чином, військовий прокурор стверджує, що своїми діями ОСОБА_1 допустив використання завідомо підробленого документа, яке потягло за собою заволодіння чужим

майном - грошима шляхом шахрайства і кваліфікував дії ОСОБА_1по ч.1 ст. 190 КК України, а факт використання завідомо підробленого документа кваліфікував по ст. 358 ч.3 КК України.

Під час попереднього слухання справи помічник військового прокурора заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1від кримінальної відповідальності на підставі ст. 86 КК України і закриття кримінальної справи по ст. 6 п.4 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 з клопотанням помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону повністю погодився, а також заявив, що з обвинувальним висновком органу досудового слідства згідний, визнає свою вину в повному обсязі і оскільки він не позбавлений батьківських прав і має неповнолітню дитину 1998 року народження просив застосувати до нього ст. ст. 6, 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 р.

Вислухавши думки прокурора і обвинуваченого військовий суд приходить до наступного.

Із копії свідоцтва про народження, яке знаходиться у матеріалах справи видно, що ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_2, 1998 року народження. Даних про те що він позбавлений батьківських прав органи досудового слідства не встановили.

Як видно із заяви, ОСОБА_1 дав згоду на застосування до нього амністії на підставі якої просить звільнити його від кримінальної відповідальності, а справу провадженням закрити.

Оскільки ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в скоєнні умисного злочину, передбаченого ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України, за який законом передбачено покарання, не пов'язане з позбавленням волі, він не позбавлений батьківських прав, на день оприлюднення змісту амністії його дитина була неповнолітньою, а також, що йому роз'яснено підстави, порядок і правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи у зв'язку з актом амністії з чим ОСОБА_1 згодився, суд приходить до висновку про те, що на нього розповсюджується дія ст. 1 п. «б» Закона України «Про амністію» від 19.04.07 p. №955-V і на підставі ст. 6 вищезазначеного закону ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності шляхом закриття провадження по кримінальній справі через ст. 6 п.4 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 237, 244, 248 КПК України військовий суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України закрити на підставі п.4 ст.

6           КПК України, у зв'язку з актом амністії та звільнити його від кримінальної

відповідальності.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1- підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази - довідки, вказані на а. с. 173, 177, 181 - залишити в матеріалах справи, роздавальну відомість №599 - передати по приналежності військовій частині А-4465.

На постанову може бути подана сторонами апеляція у військовий апеляційний суд Військово Морських Сил України через військовий суд Миколаївського гарнізону протягом

7           діб з дня її проголошення.