Справа №1-30/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

"5" грудня 2008 року                                                                                           м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П. при секретареві Гаркавенко О.І., за участю старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Арачковського В.Л. розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-2488 колишнього прапорщика ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаїва. громадянки України, з повною загальною середньою освітою, раніше не засудженої, одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток військової частини А-2488.

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1, ст. 190 КК України

ВСТАНОВИВ

В липні 2006 року ОСОБА_1 оформляла документи для призиву на військову службу за контрактом. Будучи обізнаною з законодавством України, яке регламентує присвоєння військового звання «прапорщик» та отримати можливість одержання грошового забезпечення більш високого рівня, ОСОБА_1 вирішила ввести в оману посадових осіб військової частини надавши недостовірні відомості щодо наявності у неї вищої освіти.

З цією метою ОСОБА_1 подала до військової частини А-2488 характеристику, видану Національним Університетом кораблебудування ім. адмірала Макарова про те що вона нібито закінчила у 2006 році вказаний навчальний заклад із освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст».

На підставі таких відомостей про освіту, ОСОБА_1 в липні 2006 року було присвоєно військове звання «прапорщик».

В результаті обманних дій ОСОБА_1 в період з липня 2006 року по вересень 2008 року заволоділа чужим майном - грошовими коштами у вигляді різниці між військовим званням «рядовий» та «прапорщик» на загальну суму 2884 грн. 64 коп.

Таким чином військовий прокурор стверджує, що своїми діями ОСОБА_1 шляхом обману заволоділа чужим майном - грошима шляхом шахрайства і кваліфікував її дії по ч. 1 ст. 190 КК України.

З такою думкою державного обвинувача слід погодитись оскільки в судовому засіданні показаннями ОСОБА_1 про визнання вини в повному обсязі і дослідженими другими доказами встановлено, що вона безпосередньо скоїла суспільно-небезпечне діяння передбачене ч.1 ст. 190 КК України.

В ході судового слідства ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України і закриття кримінальної справи по ст. 72 КПК України оскільки вона вважає, що для цього є підстави.

Державний обвинувач проти задоволення клопотання ОСОБА_1 не заперечував. Розглянувши клопотання підсудної суд приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню.

Як встановлено в ході досудового і судового слідства ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнала в повному обсязі, скоєне діяння відноситься до злочину не великої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше ні в чому негожому замічена не була, за час проходження військової служби зарекомендувала себе з позитивної сторони, після вчинення злочину активно сприяла розкриттю суспільно-небезпечного діяння, повністю відшкодувала завдані нею збитки, усвідомила свою провину поєднану з щиросердечним жалем відносно вчиненого, із внутрішнім засудженням своєї злочинної поведінки, почуває сором, що породжує у неї спонукання спокутувати провину, рішучість не вчиняти злочинів у майбутньому.

Таким чином викладене надає можливість суду прийти до висновку про застосування до ОСОБА_1 ст. 45 КК України із звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки таке застосування обумовлене наявністю у її посткримінальній поведінці ознак, що свідчать про виправлення ОСОБА_1 поза застосування до неї заходів примусового впливу і справа відносно неї підлягає закриттю, так як для цього є об'єктивні і суб'єктивні, а також матеріально-правові і процесуальні умови вказані в ст. ст. 7 , 282 КПК України.

Керуючись ст. ст. 273, 282 КПК України, військовий суд гарнізону

ПОСТАНОВИВ

Клопотання підсудної ОСОБА_1 задовольнити.

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України закрити на підставі ст. 72 КПК України у зв'язку з дійовим каяттям та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 - підписку про невиїзд відмінити.

Речові докази - диплом спеціаліста виданого на ім'я ОСОБА_2 - передати за належністю, речові докази вказані на а.с. 132 т.1, 229 т.1 -залишити в матеріалах справи.

На постанову може бути подано сторонами апеляція у військовий апеляційний суд Військово - Морських Сил України через військовий суд Миколаївського гарнізону протягом 7 діб з дня її проголошення.