військовий місцевий суд миколаївського гарнізону
Справа №1-32/2008
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Божок О.В., з участю державного обвинувача підполковника юстиції Деміди В.В., у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця за контрактом військової частини 3039 прапорщика ОСОБА_1, якій народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Омсукчан Омсукчанського району Магаданської області Російської Федерації, українець, з повною загальною середньою освітою, раніше не засуджений, одружений, має на утриманні двох дітей 1999 і 2006 року народження, на військовій службі за контрактом з липня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і проживає за адресою: АДРЕСА_2, у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.1, 358 ч.3 КК України.
Судовим слідством військовий суд
ВСТАНОВИВ:
Старший сержант ОСОБА_1, проходячи військову службу за контрактом на посаді техніка-водія (експедитора) взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини 3046 (нині 3039) з метою отримання в майбутньому більш високого грошового забезпечення, вирішив незаконно одержати військове звання «прапорщик», ввівши в оману командування військової частини через використання завідомо підробленого документу.
Реалізуючі задумане, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що він не має відповідної освіти, оскільки в минулому був відрахований з Миколаївського будівельного коледжу, придбав у незнайомої особи на ринку в місті Миколаєві диплом НОМЕР_1 реєстраційний №1623 про нібито закінчення ним цього освітнього закладу й освітній рівень молодшого спеціаліста і в липні 1998 року представив його командуванню військової частини.
21 жовтня 1998 року після направлення командуванням військової частини відповідного подання, складеного на підставі цього завідомо підробленого документу, ОСОБА_1 було присвоєне військове звання «прапорщик» у зв'язку з чим він став незаконно отримувати підвищений грошовий оклад за вказане військове звання.
У серпні 2008 року під час перевірки командуванням військової частині відділу кадрів, ОСОБА_1 з метою приховати скоєне знову вирішив використати вищезгаданий завідомо підроблений документ.
Виконуючи задумане він, пред'явив в Миколаївському будівельному коледжі свій завідомо підроблений диплом і, ввівши в оману керівництво, отримав архівну довідку №01-13/362 від 11 серпня 2008 року про нібито отримання ним в 1997 році освітньої кваліфікації молодшого спеціаліста і диплому цього навчального закладу (в порушенні кримінальної
справи відносно посадових осіб Миколаївського будівельного коледжу за ознаками злочину, передбаченого ст..366 ч.1 КК України відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України), після чого надав її командуванню частини, таким чином, знову ввів його в оману, використавши завідомо підроблені документи.
В результаті таких дій ОСОБА_1 в період з жовтня 1998 року по жовтень 2008 року шляхом обману заволодів чужим майном - грошовими коштами державного бюджету на загальну суму 3503 гривні 36 копійок.
Підсудний ОСОБА_1 свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні написаному та пояснив, що проходячи військову службу за контрактом у військовому званні «старший сержант» техніком-водієм (експедитором) взводу матеріально-технічного забезпечення військовій частині 3046 він з метою отримання в майбутньому більш високого грошового забезпечення, вирішив незаконно одержати військове звання «прапорщик», через введення в оману командування військової частини використовуючи завідомо підробленого документу.
Реалізуючі задумане, він достовірно знаючи про те, що не має відповідної освіти, оскільки в минулому був відрахований з Миколаївського будівельного коледжу, придбав у незнайомої особи на ринку в місті Миколаєві диплом НОМЕР_1 реєстраційний №1623 про нібито закінчення ним цього освітнього закладу й освітній рівень молодшого спеціаліста і в літку 1998 року представив його командуванню військової частини.
21 жовтня 1998 року після направлення командуванням частини подання, складеного на підставі цього завідомо підробленого документу йому було присвоєне військове звання «прапорщик» у зв'язку з чим він став незаконно отримувати грошові кошти за вказане військове звання. При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що він розумів незаконність присвоєння йому військового звання «прапорщик» та отримання ним відповідного окладу за військове звання, однак протягом всього часу він приховував ці факти, а отримані кошти використовував на свої потреби.
У серпні 2008 року під час перевірки командуванням військової частині відділу кадрів, -продовжував ОСОБА_1, - він з метою приховати скоєне знову вирішив використати вищезгаданий завідомо підроблений документ.
Виконуючи задумане він, пред'явивши керівництву Миколаївського будівельного коледжу свій завідомо підроблений диплом і ввівши його в оману, отримав архівну довідку №01-13/362 від 11 серпня 2008 року про нібито отримання ним в 1997 році освітньої кваліфікації молодшого спеціаліста і диплому цього навчального закладу після чого надав її командуванню частини, таким чином, знову ввів в оману, використавши завідомо підроблений документ.
Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_1 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.
Свідок ОСОБА_2 - начальник групи комплектування та кадрової роботи військової частини 3039 - в судовому засіданні показав що, під час кадрової перевірки літом 2008 року ОСОБА_1 надав до стройовій частини архівну довідку Миколаївського будівельного коледжу №01-13/362 від 11 серпня 2008 року про отримання останнім в цьому навчальному закладі освітньої кваліфікації молодшого спеціаліста і диплому НОМЕР_1 реєстраційний №1623. При цьому, будучи введеним в оману, командування стало вважати підтвердженим факт закінчення Кастирком в 1997 році Миколаївського будівельного коледжу і отримання диплому, і законність присвоєння йому в 1998 році військового звання «прапорщик».
Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що з часу присвоєння військового звання «прапорщик» ОСОБА_1 отримує відповідний грошове оклад за військовим званням.
Як вбачається з наказів командира частини 3046 (нині 3039) та особової справи, ОСОБА_1 до 8 жовтня 1998 року проходив службу за контрактом у військовому званні «старший сержант» на посаді техніка-водія (експедитора) взводу матеріально-технічного забезпечення, яка відповідала штатної категорії «старший сержант / прапорщик».
Згідно наказу Командуючого Внутрішніми військами України №75-о/с від 8.10.1998 року, старшому сержанту контрактної служби ОСОБА_1 присвоєне військове звання «прапорщик».
З документів, наданих з Миколаївського будівельного коледжу вбачається, що ОСОБА_1 в зазначений учбовий заклад не закінчив, оскільки був відрахований в 1997 році за власною заявою і диплом НОМЕР_1 реєстраційний №1623 про нібито закінчення ним цього освітнього закладу й отримання освітнього рівня молодшого спеціаліста йому ніколи не видавався.
З вивчених в судовому засіданні роздавальних відомостей про отримання підсудним ОСОБА_1 грошового забезпечення вбачається, що в період з жовтня 1998 року по жовтень 2008 року він отримував грошове забезпечення відповідно до військового звання «прапорщик».
Згідно висновків акту документальної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини 3039 щодо законності виплати та отримання ОСОБА_1 грошового забезпечення за військовим званням «прапорщик» №949 від 22.10.2008 року, останній протягом з жовтня 1998 по жовтень 2008 року незаконно отримав грошове забезпечення та інші виплати у вигляді різниці між військовим званням «старший сержант» та «прапорщик» у загальній сумі - 3503 гривні 33 копійок.
Оскільки ОСОБА_1 в липні 1998 року та серпні 2008 року діючі навмисно, використовував завідомо підробленні документи - диплом Миколаївського будівельного коледжу НОМЕР_1 реєстраційний №1623 і архівну довідку №01-13/362 від 11 серпня 2008 року про отримання останнім освітньої кваліфікації молодшого спеціаліста і згаданого диплому - які надав командуванню військової частини для долученя до особової справи військовослужбовця, то скоєне ним військовий суд кваліфікує за ст. 358 ч.3 КК України.
В судовому засіданні державним обвинувачем було заявлено про необхідність закриття провадження по кримінальній справі в частині скоєння ОСОБА_1 в липні 1998 року злочину вперше, у вигляді використання ним завідомо підробленого документу, кваліфікованому по ст. 358 ч.3 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.
Оскільки підсудному ОСОБА_1 було роз'яснено підстави, порядок і правові наслідки закриття провадження по кримінальній справі в частині скоєння ним в липні 1998 року злочину вперше у зв'язку із закінченням строків давності, на що він погодився, то суд приходить до висновку про те, що провадження по кримінальній справі в частині злочину скоєному ОСОБА_1 вперше в липні 1998 року у вигляді використання ним завідомо підробленого документу, передбаченому ст.358 ч.3 КК України підлягає закриттю в зв'язку із закінченням строку давності, виходячи із наступного.
Суспільно-небезпечне діяння, вчинений підсудним в липні 1998 року кваліфіковано по ст. 358 ч.3 КК України і відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, оскільки за нього передбачається покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.
Строк давності за даний злочин закінчився, адже сплили передбачені ст.49 ч.1 п.2 КК України 3 роки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині обвинувачення ОСОБА_1 по злочину, передбаченому ст.358 ч.3 КК України, скоєному ним вперше в липні 1998 року (тобто у вигляді використання ним завідомо підробленого документу) є всі підстави передбачені законом для закриття провадження і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Дії ж ОСОБА_1 з жовтня 1998 по жовтень 2008 року по незаконному заволодінню шляхом обману чужим майном - грошовими коштами державного бюджету в розмірі 3503 грн. 36 коп. які є різницею між окладами у військових званнях «старшого сержанта» та «прапорщика» - отриманого внаслідок представлення завідомо підроблених документів, суд кваліфікує за ст. 190 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 військовий суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався й не був засуджений, військову службу за контрактом проходить тривалий час і командуванням по службі характеризувався тільки позитивно, в теперішній час навчається у вищому навчальному закладі, на утриманні має двох малолітніх дітей, його дружина не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а також факт щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину і добровільного повного відшкодування завданих злочином збитків.
Останні три обставини суд враховує як такі, що пом'якшують покарання ОСОБА_1.
Скоєння ОСОБА_1 злочину повторно суд вважає обставиною, яка обтяжує його покарання.
Враховуючи обставини справи, тяжкість вчинених підсудним ОСОБА_1 злочинів, даних про його особу і обставини справи, яки пом'якшують і обтяжують покарання, а також сімейне і матеріальне становище підсудного, військовий суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів призначити йому покарання у вигляді штрафу.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.190 ч.1 та ст.358 ч.3 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у вигляді штрафу
по ч.1 ст.190 КК України - 35 (тридцять п'ять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян розмірі 595 (п'ятьсот дев'яносто п'яти) гривень; по ч.3 ст.358 КК України - 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 510 (п'ятьсот десять) гривень. За сукупністю скоєних злочинів, у відповідності до ст.70 КК України, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 35 (тридцять п'ять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 595 (п'ятьсот дев'яносто п'яти) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - по вступу вироку в законну силу - відмінити.
Речові докази по справі: диплом молодшого спеціаліста НОМЕР_1, реєстраційний №1623 на ім'я ОСОБА_1 і архівну довідку №01-13/362 від 11 серпня 2008 року - зберігати в матеріалах справи.
На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил України через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.