ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №1-4/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Гаркавенко О.І з участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., захисника-адвоката ОСОБА_1., потерпілої ОСОБА_2. в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А-0224 прапорщика ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого:АДРЕСА_1(гуртожиток), фактично мешкаючого за адресою:АДРЕСА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України

Судовим слідством військовий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, маючи потреби в коштах, вирішив заволодіти чужим майном при наступних обставинах.

29 жовтня 2008 року, після 8 ранку, ОСОБА_3 зайшов у приміщення ігрових автоматів Миколаївської філії ТОВ « Компанія АСК», розташованого в м. Миколаєві, проспект Миру 17/1, і переконавшись, що в залі знаходиться лише оператор, надів на голову саморобну маску і погрожуючи ножем, напав на Андрющенко, вимагаючи при цьому передати грошові кошти.

Андрющенко, боячись протидіяти ОСОБА_3 і усвідомлюючи, що в разі невиконання його вимог, буде негайна, реальна загроза її життю і здоров'ю, відкрила касовий апарат, з якого ОСОБА_3 забрав 1000 гривень, а потім прив'язав її до стільця, з тим, щоб вона не викликала допомогу.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, про обставини події дав свідчення, відповідні написаному вище та пояснив, що бажаючи найти кошти для вирішення особистих проблем, прийняв рішення заволодіти чужим майном. З цією метою, він, після 8 години 29 жовтня 2008 року зайшов у приміщення ігрових автоматів, що розташоване в м. Миколаєві, проспект Миру 17/1 і впевнившись, що в залі знаходиться лише один оператор, надів на голову маску,

зроблену із жіночих панчох, та взявши в руку ніж, напав на громадянку ОСОБА_2. Погрожуючи ножем, він бажав, щоб у потерпілої склалося враження, що

він може застосувати ніж в разі невиконання його вимог про передачу грошей.

Оператор ОСОБА_2, продовжував далі ОСОБА_3, злякавшись його погроз, відкрила касовий апарат і він заволодів 1000 гривнями, з якими зник і розпорядився на власний розсуд.

Крім визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, його винність в скоєному підтверджується і другими фактичними даними, дослідженими в суді.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді дала покази про те, що після 8 години 29 жовтня 2008 року вона знаходилася в залі ігрових автоматів Миколаївської філії ТОВ « Компанія АСК», розташованого в м. Миколаєві, проспект Миру 17/1, коли зайшов ОСОБА_3, в якого на голові була маска, а в руках ніж. Погрожуючи ножем, продовжувала далі ОСОБА_2, ОСОБА_3 став вимагати грошові кошти. Оскільки в неї склалося враження, що якщо вона буде протидіяти ОСОБА_3, або не виконає його вимог, то погроза буде негайно реалізована, в зв'язку з чим, вона виконала його вимогу - відкрила касовий апарат, із якого ОСОБА_3 забрав 1000 гривень.

Згідно акту інкасації каси ігрових автоматів Миколаївської філії ТОВ « Компанія АСК» виявлена недостача грошових коштів в сумі 1000 гривень

(т.1 а.с. 121).

Відповідно до контрольної стрічки касового апарата виручка, станом на 9 годину 29 жовтня 2008 року в залі ігрових автоматів Миколаївської філії ТОВ « Компанія АСК» становила 1000 гривень.

(т.1 а.с. 122).

Висновком ВЛК № 698 від 13.11.2008 року визначено, що ОСОБА_3 придатний до військової служби.

(т.2 а.с. 38)

Оскільки ОСОБА_3 29 жовтня 2008 року, бажаючи заволодіти чужим майном -грошовими коштами, погрожуючи ножем напав на касира - оператора ОСОБА_2 та заволодів грошима, які зберігалися в касі залу ігрових автоматів, тобто скоїв напад на останню з метою заволодіння чужим майном, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я, скоєне ним військовий місцевий суд кваліфікує по ч.1 ст. 187 КК України.

Так як в ході досудового і судового слідства не встановлені докази, які б підтверджували, що ОСОБА_3 скоїв злочин із застосуванням насильства , що є небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, військовий суд виключає цю кваліфікуючу ознаку із обвинувачення ОСОБА_3.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила позов до підсудного ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги потерпіла зазначила, що моральна шкода їй зазначена противоправними діями підсудного ОСОБА_3 і виразилася в психічному потрясінні, яке вона перенесла в зв'язку з нападом, погіршенні стану її здоров'я, зміни в її стосунках з оточуючими людьми.

Підсудний ОСОБА_3 предмет, підстави та розмір позову визнав в повному обсязі.

Керуючись ст. 1167 ЦК України, а також п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 року, суд враховуючи характер і тривалість страждань позивачки, стан її здоров'я, тяжкість завданих моральних травм, зміни в її життєвих стосунках і стосунках з оточуючими людьми, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілої частково і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 500 гривень.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 військовий місцевий суд враховує, що до призиву в армію він ні в чому осудному помічений не був, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і не був засудженим, за час проходження військової служби зарекомендував себе посередньо, на утриманні має малолітню дитину, прохання потерпілої про поблажливість, його з'явлення із зізнанням, щире каяття у вчиненому злочину, активне сприяння розкриттю та добровільне відшкодування завданого збитку ТОВ « Компанія АСК».

Останні 3 обставини суд визнає пом'якшуючими покарання ОСОБА_3.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, його особу, військовий суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання і звільнення ОСОБА_3 від покарання з випробуванням і вважає що це буде необхідним і достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчинення нових злочинів засудженим.

Разом з тим суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України позбавити його військового звання -«прапорщик».

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, військовий місцевий суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєні злочину, передбаченому ч.1 ст.187 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на З (три) роки і відповідно до ст. 54 того ж Кримінального Кодексу позбавити його військового звання « прапорщик ».

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом випробувального терміну, тривалістю в 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінальної виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, після набрання вироком чинності - відмінити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3500 ( три тисячі п'ятсот) гривень. В решті позову - відмовити

Речові докази по справі - джинсову куртку та джинсові штани, які належать обвинуваченому ОСОБА_3. - передати за належністю;

- цифровий носій диск СД-Р з відеозаписом з камери спостереження зберігати при кримінальній справі.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 діб з дня його проголошення.