Справа № 1-5"П"/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Божок О.В., за участю помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону лейтенанта Махмутова О.А., розглянувши постанову помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону, погоджену з військовим прокурором про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця військової частини А- 0224 прапорщика ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із професійно-технічною освітою, раніше не судимого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Із постанови про направлення кримінальної справи до суду для звільнення особи від кримінальної відповідальності вбачається, що військовослужбовець військової частини А-0224 прапорщик ОСОБА_1 звернувся до одного з банків в м. Миколаєві з метою укласти кредитний договір та отримати в банківській установі грошові кошти у розмірі 3000 доларів США для вирішення побутових питань, де йому відмовили в укладанні договору на підставі того, що розмір заробітної плати ОСОБА_1, відповідно до довідки, наданої до банку з місця його проходження служби - військової частини А-0224, недостатній для отримання кредиту в розмірі 3000 доларів США.

В один з днів березня 2007 року ОСОБА_1 зустрівся з громадянином ОСОБА_2, який, будучи службовою особою - генеральним директором ПП «Ізумруд-Алмаз», запропонував йому допомогу в оформленні кредиту, шляхом надання ОСОБА_1 недостовірних документів про його працевлаштування на вищевказане приватне підприємство з зазначенням необхідної для отримання кредиту розміру заробітної плати.

При цьому ОСОБА_2 пояснив, що вартість його послуги по виготовленню документів, які не відповідають дійсності, становить 1000 доларів США, з чим ОСОБА_1 погодився.

Через деякий час ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 завідомо підроблений документ у вигляді довідки з реєстраційним номером №280307-2 вих. від 28.03.2007 року, в якій зазначалося, що ОСОБА_1з 03 травня 2005 року працює в ПП «Ізумруд-Алмаз» на посаді менеджера і отримує заробітну плату, яка дає можливість оформити кредит.

В першій половині квітня 2007 року "ОСОБА_1 отримав грошові кошти у банку, і одразу передав ОСОБА_2 в якості хабара 1000 доларів США.

Таким чином помічник військового прокурора стверджує, що ОСОБА_1, надавши грошові кошти ОСОБА_2 за виконання в його інтересах дій, своїм поступком скоїв злочин -давання хабара, передбачений ст. 369 ч. 1 КК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доповідь прокурора, військовий суд приходить до наступного.

29 жовтня 2008 року старший слідчий прокуратури Центрального району м. Миколаєва

порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст.

358 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч. 1 КК України, а 12 грудня слідчий тієї ж прокуратури виніс постанову

про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого по ст. ст. 358 ч. 1, 366 ч. 1, 368 ч2, КК України (а. с. 8-10).

Вивченою в суді постановою слідчого про порушення кримінальної справи від 27 листопада 2008 року видно, що слідчий прокуратури Центрального району м. Миколаєва порушив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч.3, 369 ч. 1 КК України, а 26 грудня 2008 року помічник військового прокурора Миколаївського гарнізону своєю постановою притягнув ОСОБА_1 в якості обвинуваченого по вищезазначеним нормам кримінального кодексу. (а. с. 1-3; 29-32).

Зміст заяви, зробленої 25 грудня 2007 року ОСОБА_1 на ім'я старшого слідчого прокуратури Центрального району м. Миколаєва вказує, що ОСОБА_1 повідомив слідчого про те, що він передав ОСОБА_2 1000 доларів США за довідку про доходи в ПП «Ізумруд-Алмаз» (а.с. 13).

Крім того, на допиті в якості свідка 25 грудня 2007 року, ОСОБА_1 добровільно повідомив слідчого про те, що він дав ОСОБА_2 хабара в сумі 1000 доларів США за видачу неправдивих документів, які дозволили йому отримати кредит у банку у сумі 3000 доларів США.( а.с. 14-17) Аналогічні покази ОСОБА_1 дав і в судовому засіданні. Таким чином, на підставі наведених доказів, військовий суд приходить до висновку про те, що помічник військового прокурора Миколаївського гарнізону аргументовано стверджує, що ОСОБА_1 своїми діями, пов'язаними з дачею ОСОБА_2 1000 доларів США скоїв злочин у вигляді дачі хабара і кваліфікував його дії по ст. 369 ч 1 КК України.

Частина 3 вищезгаданої норми кримінального кодексу вказує, що передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, а підставою - певні особливості посткримінальної поведінки такої особи: якщо після давання хабара і до порушення кримінальної справи щодо неї органом, наділеним законним правом на порушення кримінальної справи, вона добровільно заявила про те, що сталося.

Із досліджених в суді доказів вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 була порушена через 11 місяців після заяви про дачу хабара.

Військовий суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 є добровільною, тобто такою, в основу якої покладено самостійне прийняття хабародавцем рішення, заяву зроблено за власною волею, без примусу із будь яких мотивів, але не в зв'язку з тим, що про давання хабара стало відомо органам влади чи компетентним службовим особам.

Отже, викладене дає підстави суду прийти до висновку про доцільність звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, а справу відносно нього по вказаному обвинуваченню закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 273 КПК України військовий суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєні злочину, передбаченого ст. 369 ч. 1 КК України закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст. 369 КК України.

На постанову може бути подана сторонами апеляція у військовий апеляційний суд Військово-морських сил України через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 7 днів з дня її проголошення.