ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №1-11/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року місто Херсон

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції МІНЯЙЛО М.П., при секретареві ДУДАР І.В., за участю державного обвинувача підполковника юстиції ІГНАТОВА К.В., розглянув кримінальну справу відносно військовослужбовця військової частини А-1604 майора

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в місті Ялта, Кримської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 410 ч.2, 366 ч.1.

Судовим слідством військовий суд

ВСТАНОВИВ:

Майор ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою - начальником служби ракетно-артилерійського озброєння (РАО) військової частини А-1604, розташованої в м.Херсон в вересні і жовтні 2008 року, з метою особистого збагачення вирішив протиправно і зловживаючи своїм службовим становищем привласнити інше військове майно - паливо, що належить військовій частині А-1604.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 у серпні 2008 року отримав по роздавальній відомості № 429 від 21.08.2008р. на пункті заправки пального військової частини 120 л палива А-76 вартістю 527 грн. 50 коп., а у жовтні по роздавальній відомості № 472 від 26.09.2008р. -280 л бензину А-76 вартістю 1 204 грн. 37 коп.

Вказане пальне ОСОБА_1 доставив на склад авіаційного озброєння для заправки і роботи автонавантажувача БВ 2733.33.6. Отримане паливо ОСОБА_1 не використав за призначенням для роботи автонавантажувача, оскільки останній з 4 вересня 2008 р. вийшов з ладу, а у декілька прийомів в період вересня-жовтня 2008р. привласнив правомірно отриманий бензин А-76, у кількості 400 л на загальну суму 1731, 87 гри., шляхом заправки особистого транспортного засобу "Москвич-2140" № Н 56-33 КР.

З метою приховати привласнені нафтопродукти ОСОБА_1 вніс у офіційний документ -донесення про стан та рух ПММ служби РАО № 663 форми № 24 завідомо неправдиві відомості про витрати 280 л пального на роботу автонавантажувача БВ 2733.33.6 за період з 20.09.2008р. по 20.10.2008р.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав в повному обсязі, про обставини події дав свідчення, відповідні написаному вище та пояснив, що перебуваючи на посаді начальника РАО військової частини А-1604, зловживаючи службовим становищем, в період з серпня по жовтень 2008 року отримав по роздавальних відомостях № 429 від 21.08.2008р. і № 472 від 26.09.2008р. пальне марки А-76 для забезпечення роботи автонавантажувача. Оскільки автонавантажувач вийшов із ладу і не працював, він правомірно отримане паливо, яке знаходилося на складі авіаційного озброєння у кількості 400 л, привласнив собі і використав у вересні і жовтні 2008р. для заправки свого власного автомобіля. Також ОСОБА_1 пояснив, що

бажаючи приховати привласнене пальне він вніс в офіційний документ - донесення про стан та рух ПММ служби РАВ № 663 завідомо неправдиві дані про витрати 280 л пального на роботу автонавантажувача БВ 2733.33.6 за жовтень 2008р.

Крім визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його винність в скоєному підтверджується і іншими фактичними даними, дослідженими в суді.

Свідок ОСОБА_3 дав свідчення про те, що 04 вересня 2008 року автонавантажувач, в зв'язку з поломкою, вийшов із ладу і внаслідок цього не працював. В перших числах жовтня 2008 року, продовжував далі ОСОБА_3, ОСОБА_1 привіз для заправки автонавантажувача 80 літрів бензину, а потім 15 жовтня він разом з ОСОБА_1 отримали на пункті заправки військової частини ще 200 л. бензину. Вказане паливо у кількості 280 л було розміщено та території складу авіаційного озброєння, де знаходився в не справному стані автонавантажувач. Протягом жовтня 2008 року ОСОБА_1 декілька разів брав паливо, яке не використовував для заправки автонавантажувача, оскільки останній був несправний.

Із показів свідка Антинескула видно, що в період серпня-жовтня він з пункта заправки пального військової частини А-1604 відпустив ОСОБА_1 по роздавальним відомостям № 429 від 21.08.2008р. і № 472 від 26.092008р. паливо А-76.

В судовому засідання свідок ОСОБА_2 підтвердив, що у серпні і жовтні 2008 року до нього, як начальника служби паливно-мастильних матеріалів неодноразово звертався ОСОБА_1 з проханням видати певну кількість пального для заправки автонавантажувача. В зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 були відповідні документи він давав вказівки автозаправнику Антинескул видавати бензин для заправки автонавантажувача.

Крім того, із свідчення ОСОБА_2 видно, що ОСОБА_1 надавав до служби паливно-мастильних матеріалів необхідний документ для списання нафтопродуктів, а саме: донесення про стан та рух ПММ служби ракетно-артилерійського озброєння в/ч А-1604 за жовтень 2008 р. на підставі яких було знято з обліку паливо А-76 в кількості 280 л за жовтень.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч А-1604 № 206 від 30.09.1996р. автонавантажувач БВ 273.33.6 закріплений за особовим складом служби авіаційного озброєння.

(а.с.84т.1)

Із оглянутої в судовому засіданні «Книги обліку озброєння і техніки за номерами і технічним станом» вбачається, що автонавантажувач БВ-273.33.6 на підставі видаткової накладної № 89 від 30.10.1996р. був переданий до служби ракетно-артилерійського озброєння в/чА-1604.

Згідно заявки від 06.09.2008р., оглянутої в судовому засіданні, видно, що автонавантажувач БВ 2733.336 потребує ремонту, оскільки вийшли з ладу деякі агрегати і вузли.

(а.с. 43 т. 1)

Відповідно до роздавальної відомості № 429 від 21.08.2008р. ОСОБА_1 отримав на пункті заправки ПММ в/ч А-1604 для експлуатації автонавантажувача БВ-2733.33.6 в серпні 2008р. 120 л бензину А-76, а по роздавальній відомості № 472 від 26.09.2008р. в жовтні 2008р. 280 л.

(а.с.70-71т.1)

Як випливає із рішення КРВ контролер проводячи ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А-1604 прийшов до висновку, що в результаті несправності автонавантажувача, ОСОБА_1 безпідставно отримав і списав паливо у кількості 400 літрів на суму 1731, 87 грн.

(а.с. 13-15 т.2)

Зазначена сума палива, яка була видана службі РАО, також підтверджується довідкою командування військової частини А-1604, зокрема в ній вказується, що у вересня 2008р. вартість 120 л бензину А-76 складала 527, 50 грн., а вартість 280 л того ж самого палива у жовтні 2008р. становила 1204 грн. 37 коп.(а.с. 175 т.1)

Згідно висновку експерта підпис в донесенні про стан та рух ПММ служби РАО № 663 за жовтень 2008 року належить ОСОБА_1

(а.с. 130-138 т.2)

Оскільки ОСОБА_1 будучи начальником служби РАО в/ч А-1604 у вересні і жовтні 2008р. використовуючи своє службове становище неодноразово протиправно привласнював пальне А-76 в кількості 400 л на загальну суму 1 731, 87 грн., тобто будучи військовою службовою

особою повторно присвоїв інше військове майно шляхом зловживання службовим становищем, вчинене ним військовий суд кваліфікує по ст.410 ч.2 КК України.

Суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 у вересні і жовтні 2009 j). будучи військовою службовою особою неодноразово привласнював інше військове майно саме із зловживанням службовим становищем, оскільки для безпосереднього заволодіння пальним він, обіймаючи посаду начальника служби РАО, являвся начальником для особового складу, використовував в межах службової компетенції свої владні повноваження всупереч інтересам служби, віддавав розпорядження підлеглим для того, щоб полегшити собі доступ до зазначеного майна і заволодіння ним.

Органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_1 в тому, що він привласнив військове майно - бензин в кількості 460 л на суму 1 995, 62 грн. В ході досудового і судового слідства беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 заволодів в корисних цілях бензином в кількості 400 л, а що стосується 60 л палива, то згідно свідчень самого підсудного і свідка Соломчака, вказана кількість бензину була витрачена ОСОБА_1 для вирішення питань пов'язаних з діяльністю служби РАО. Проаналізувавши фактичні дані суд вважає, що ОСОБА_1 привласнив паливо в кількості 400 л, а не 460 л, як вказано в обвинувальному висновку.

Так як ОСОБА_1, будучи службовою особою вніс до офіційного документа - донесення про стан та рух ПММ служби РАО № 663 за жовтень 2008р. завідомо неправдиві дані, а саме, те що витратив 280 л бензину на роботу автонавантажувача БВ-2733.33.6 скоєне ним військовий суд кваліфікує по ст.366 ч.1 КК України.

Також органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в складанні і видачі завідомо неправдивих документів, а саме: робочого листа агрегату № 35, розшифровок напрацювання техніки та витрат ПММ за вересень і жовтень 2008р., донесення про стан та рух ПММ №615.

В судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_2 - начальника служби ПММ встановлено, що документ, який визначається як розшифровка напрацювання техніки та витрат ПММ нормативно-правовими актами Міністерства Оборони України не передбачено. Такі ж свідчення дав і ОСОБА_1. Що ж стосується службового підроблення робочого аркуша агрегата № 35 та донесення про стан та рух ПММ № 615, то як вбачається із висновку експерта встановити, що вони підписані ОСОБА_1 не представляється можливим.

При таких даних у військового суда не має достатніх підстав признавати ОСОБА_1 винним у службовому підробленні вищевказаних документів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 військовий суд враховує, що він прослужив в армії тривалий час і за весь цей період характеризувався лише позитивно, раніше ні в чому негожому помічений не був, усвідомив свою провину поєднану з щиросердечним жалем відносно вчиненого, із внутрішнім засудженням своєї злочинної поведінки, стан його здоров'я, та здоров'я утримуваної ним матері 1933 року народження, являється учасником міжнародних миротворчих операцій, з'явився із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Останні чотири обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням обставин справи і позитивних даних про його особу перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції ч.2 ст.410 КК України, застосувавши відповідно ст.ст.69, 53 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у вигляді штрафу визначивши його розмір з урахуванням тяжкості вчиненого злочину і майнового стану.

У зв'язку з наведеним військовий суд приходить до висновку про недоцільність позбавлення підсудного військового звання, хоча він і вчинив злочин, віднесений законом до тяжкого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України військовий суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 410 ч.2, 366 ч.1 КК України на підставі яких призначити йому покарання:

по ч.2 ст. 410 КК України із застосуванням ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2 210 ( дві тисячі двісті десять) грн.;

по ч.1 ст 366 КК України призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 510 (п'ятсот десять) грн.

По сукупності скоєних злочинів, у відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1. - підписку про невиїзд після набрання вироком законної сили - скасувати.

Після набрання вироком законної сили - речові докази - перелічені на а.с. 54, 64, 72, 83, 86, 136 п.2; 151 т.1 передати за належністю в/ч А-1604, а речові докази перелічені на а.с. 44, 136 п.1 т.1, 52 т.2 - зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.