ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа № 3-5/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Божок О.В., з участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України капітана юстиції Забарова Д.А. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. у відкритому судовому засіданні, розглянувши справу відносно військовослужбовця військової частини А-0224 підполковника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.м.т. Крижопіль Вінницької області, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні Неповнолітню дитину, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, військова частина А-0231, який відповідно до протоколу про скоєння

адміністративного правопорушення, обвинувачується в скоєнні корупційного діяння, передбаченого п. "а" ч.2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією"

ВСТАНОВИВ

Підполковник ОСОБА_1 - заступник командира бригади з тилу - начальник тилу військової частини А-0224, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, дійшов згоди з посадовими особами ТОВ "Південна продовольча компанія" (далі ППК), яка надавала послуги з харчування особового складу вищевказаної військової частини, про те, що військовослужбовець строкової служби буде виконувати обов'язки вантажника в вищезазначеній компанії і працювати в їдальні військової частини.

З метою реалізації вказаного, розпорядженням ОСОБА_1 для роботи в їдальні військової частини був направлений солдат ОСОБА_2, який виконував обов'язки вантажника з вересня по 18 жовтня 2008 року. За виконану роботу ОСОБА_2 керівництво ТОВ "ППК" виділило 960 грн., які в жовтні 2008р. отримав ОСОБА_1, але порушуючи чинне законодавство, грошові кошти до фінансової служби не здав, а витратив 860 грн. на потреби господарської діяльності військової частини, а кошти в сумі 100 грн. використав на задоволення власних потреб, тобто незаконно отримав матеріальні блага.

Зазначені обставини були виявлені і знайшли своє підтвердження в ході прокурорської перевірки і, оскільки військовою прокуратурою було визнано, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки злочину, передбаченого ст.423 ч.1 КК України, то в порушенні кримінальної справи 19 березня 2009 року було відмовлено постановою прокурора.

В той же час, дії ОСОБА_1 органом досудового слідства були розцінені як корупційні діяння, передбачені п. "а" ч.2 ст.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" у зв'язку з чим і був складений вказаний протокол.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені вище і пояснив, що він домовився з посадовими особами ТОВ "ППК", щоб військовослужбовець строкової служби виконував обов'язки вантажника і працював в їдальні військової частини. З цією метою він дав

розпорядження про направлення солдата строкової служби ОСОБА_2 для виконання функціональних обов'язків вантажника в їдальні військової частини, в якій ТОВ "ППК" проводило харчування особового складу частини.

В період з вересня по 18 жовтня 2008 року ОСОБА_2, продовжував далі ОСОБА_1, виконував роботи в інтересах ТОВ "ППК" за що він в жовтні 2008 р. отримав гроші в сумі 960 грн. з яких 860 грн. потратив на потреби військової частини, а 100 грн. використав на власні потреби.

Як видно з витягу наказу Командувача Сухопутними військами Збройних Сил України № 223, підполковник ОСОБА_1 призначений з 29 травня 2007 року заступником командира бригади з тилу - начальником тилу військової частини А-0224.

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до посади, здійснював організаційно-розпорядчі функції, тобто він був уповноважений на виконання функцій держави і по його розпорядженню виділявся військовослужбовець строкової служби на роботу в ТОВ "ППК" за яку ОСОБА_1 отримав кошти, із яких 100 гривень використав на власні потреби, то його дії військовий суд розцінює, як незаконне одержання матеріальних благ і кваліфікує скоєне за п. "а" ч.2 ст.1 Закону України "Про корупцію."

Орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_1 в тому, що по його розпорядженню солдат ОСОБА_2 працював в інтересах ТОВ "ППК" в період з вересня по середину листопада 2008р. і за виконання солдатом роботи він отримав від ТОВ "ППК" 1500 грн. із яких 900 грн. витратив на власний розсуд.

Між тим, прокурор, який провадив прокурорську перевірку, беззаперечно прийшов до висновку, що солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині лише до 21 жовтня 2008 року, оскільки наказом командира, вказаної військової частини, №242 у вищезазначений день він був звільнений з військової служби і виключений зі списків особового складу.

З огляду на зазначене у військового суду не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2 працював в їдальні військової частини після звільнення з військової служби, в зв'язку з чим вважає встановленим, що ОСОБА_2 виконував роботи на користь ТОВ "ППК" з вересня по 18 жовтня 2008 р. і за вказаний період роботи ОСОБА_1 отримав 960 грн., а не 1500грн.

У військового суду не має достатніх аргументів робити висновок про те, що ОСОБА_1 витратив із отриманих грошей 600 грн. на потреби частини, як про це вказано в протоколі про корупційне діяння.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 показав, що він витратив не 600 грн. для потреб частини, а були ще витрати в сумі 260 грн., пов'язані з задоволенням потреб військової частини, а саме з закупівлею паперу та заправкою картриджів для принтеру.

В судовому засіданні, показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтверджено, що ОСОБА_1 давав кошти на заправку картриджів та купівлю паперу.

Інших фактичних даних, які б спростували показання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про придбання для потреб військової частини деяких предметів за кошти ОСОБА_1, які він отримав за роботу солдата ОСОБА_2 в ТОВ "ППК" в суді не установлено у зв'язку з чим суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 із отриманих грошей від ТОВ "ППК" витратив на потреби частини не 600 грн., як про це було вказано в протоколі, а 860 грн. і залишок в сумі 100 грн. використав для задоволення власних потреб.

Призначаючи міру адміністративної відповідальності ОСОБА_1, військовий суд враховує, що він по військовій службі зарекомендував себе з позитивної сторони, раніше ні в чому негожому помічений не був, в скоєному щиросердно розкаявся, на його утримання знаходиться малолітня дитина.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 15, 283, 284, 287 КпАП України і ст. 12 Закону України "Про боротьбу з корупцією" військовий суд гарнізону

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. "а", ч.2 ст.1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" і на

підставі ст.7 ч.1 того ж закону піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 25 (двадцяти п'яти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.

Постанову може бути оскаржено ОСОБА_1 та опротестовано військовим прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.