Справа № 4-33/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"5" листопада 2008 року м. Миколаїв
Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону у складі головуючого полковника юстиції Міняйло М.П. при секретареві Сидорчук К.А., Гаркавенко О.І. за участю військового прокурора Миколаївського гарнізону полковника юстиції Кашук О.В., старшого помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Арачковського В.Л., захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні розглянув скаргу обвинуваченого колишнього військовослужбовця, командира військової частини А-3476 полковника ОСОБА_3 на постанову військового прокурора Миколаївського гарнізону від 2 квітня 2005 р. про порушення кримінальної справи по факту, за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ
2 квітня 2005 року військовий прокурор Миколаївського гарнізону, розглянувши матеріали прокурорської перевірки щодо дотримання законодавства фінансово-господарської діяльності у військовій частині А-3476 порушив кримінальну справу за фактом зловживання службовими особами цієї частини службовим становищем при здійсненні господарської діяльності та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України.
Військовий прокурор Миколаївського гарнізону в постанові про порушення кримінальної справи зазначив, що службові особи військової частини А-3476, яка має статус суб'єкта господарської діяльності, у жовтні 2003 року, зловживаючи службовим становищем, під видом господарської діяльності пов'язаної з освіженням палива, яке зберігалося в частині, передали ТОВ «Гросіт» значну кількість світлих нафтопродуктів, без відповідного документального оформлення і повідомлення вищестоящого командування, що суперечило чинному законодавству. Внаслідок таких дій частина палива не була повернута на склад, на суму 6 млн. 125 тис. 793 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Також в постанові військовий прокурор вказує, що в жовтні 2004 року, під час господарської діяльності службові особи в/ч А-3476 прийняли на відповідальне збереження від ТОВ «Зоріал» пальне загальною вартістю 3 млн. 956 тис. 670 грн., яке в порушенні вимог чинного законодавства, оприбутковане і обліковане не було, підписи в документах про прийом і передачу палива службовими особами підроблені, і паливо по висновку ревізії в військовій частині відсутнє, що також спричинили тяжкі наслідки.
Процесуальним документом про порушення кримінальної справи стверджується, що в ході прокурорської перевірки прокурор безпосередньо отримав данні, які вказують на вчинення злочинів передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України в зв'язку з чим він і порушив справу за фактом зловживання службовими особами в/ч А-3476 службовим становищем і службовим підробленням, що спричинило тяжкі наслідки.
Не погоджуючись з таким рішенням військового прокурора ОСОБА_3 в скарзі і в усних поясненнях, як і його захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_1 кожний окремо вказують, що постанова військового прокурора Миколаївського гарнізону від 2 квітня 2005 року про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю правових підстав для її постановления, оскільки не було приводів для порушення кримінальної справи і достатніх даних які б вказували, на об'єктивні і суб'єктивні ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України.
ОСОБА_3 в скарзі звертає увагу на те, що заява директора ТОВ «Зоріал» Пишного не може розглядатися як привід для порушення кримінальної справи - повідомлення організації так як в ній не має фактичних даних які б вказували на скоєння службовими особами в/ч А-3476 злочину і більш того повідомлення Пишного не відповідає вимогам ст. 95 КПК України.
Що ж стосується такого привода порушення кримінальної справи - як безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину то і це на думку ОСОБА_3 не може бути судом визнано як правомірний привід для порушення справи, оскільки ревізія, яка проводилась під час прокурорської перевірки лише вказала на недостачу дизельного пального в кількості 3658383 кг., яка виникла в результаті господарсько-правових відносин між в/ч А-3476 і ТОВ «Гросіт» і не виконання останнім взятих на себе обов'язків.
Заявник в своїй скарзі акцентує, що не було і підстав для порушення кримінальної справи, яка може порушуватися лише за наявності об'єктивних і суб'єктивних даних які вказують на скоєння суспільно небезпечного винного діяння.
Далі в скарзі стверджується, що порушення військовим прокурором кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України безпідставне,
так як господарськими судами України і Верховним Судом України встановлено, що між військовою частиною А-3476 і ТОВ «Гросіт» і «Зоріал» були господарсько-правові відносини, а не злочинні, як про це стверджує прокурор.
Впродовж усієї скарги вбачається те, що заявник не згоден з військовим прокурором, що він порушив кримінальну справу за фактом, а не у відношенні конкретної особи, оскільки всі службові особи військової частини йому були відомі.
Дослідивши матеріали, на підставі яких військовий прокурор порушив кримінальну справу, додані до скарги матеріали, документи, вислухавши пояснення заявника, думку адвокатів і прокурора, який стверджував про законність і обгрунтованість постановления постанови, що оскаржується, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім заяв або повідомлень, є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, при цьому для порушення кримінальної справи не обов'язково наявність усіх ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність декількох ознак злочину, які дозволяють дати попередню кримінально-правову кваліфікацію вчиненому.
Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується процесуальною особою за її внутрішнім переконанням з врахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах, зібраними у відповідності з вимогами закону.
З матеріалів даної кримінальної справи вбачається, що за результатами прокурорської перевірки дотримання законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності у в/ч А-3476 військовий прокурор Миколаївського гарнізону, безпосередньо виявив факт зловживання службовими особами військової частини службовим становищем та службового підроблення, що спричинили тяжкі наслідки у виді матеріальної шкоди на суму 10 082 463 грн. і кваліфікував ці дії по ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України про що 2 квітня 2005 року постановив процесуальне рішення у виді постанови, яку оскаржує ОСОБА_3.
У відповідності з ч. 1 ст. 94 КПК України таке виявлення ознак злочину визначено законом в якості приводу до порушення кримінальної справи.
Із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що підставою для порушення цієї справи була отримана військовим прокурором Миколаївського гарнізону
станом на 2 квітня 2005 року сукупність даних про обставини щодо:
складання договорів з ТОВ «Гросіт» і «Зоріал» проведеного з порушенням чинного законодавства, а саме: не перевірялись і не візувалися начальником фінансово-економічного відділення і юрисконсультом на відповідність чинному законодавству, проекти договорів фінансово-економічним управлінням ПОК не розглядалися, до служби пального та позаштатної експертно-аналітичної групи Південно-Оперативного Командування не направлялися, план освіження пального не складався;
передачі і отримання матеріальних засобів - облік яких вівся по ТОВ «Гросіт» проведено в «Книзі обліку матеріальних засобів, виданих в тимчасове користування», на накладних підпис начальника фінансово-економічного відділення відсутній, в звітах рух даного пального не відображався, повідомлення про отримання пального ТОВ «Гросіт» до частини не надходило, обмін нафтопродуктів відбувся без попереднього їх отримання, облік отриманого військовою частиною пального від ТОВ «Зоріал» не вівся;
відсутністю на складі військової частини пального, що не було повернуто ТОВ «Гросіт», а також відсутністю пального, що передавалось ТОВ «Зоріал» у військову частину для зберігання.
Згідно ст. 236 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен лише перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
В процесі подальшого розслідування порушеної кримінальної справи можуть бути встановлені дані стосовно інших, раніше невідомих ознак злочину або обставини, які свідчать про відсутність події, складу злочину, чи недоведеність участі конкретної особи у вчиненні злочину, або й інші передбачені законом обставини, які унеможливлюють подальше розслідування чи судовий розгляд справи, в тому числі і наявність обставин, що виключають злочинність діяння.
Судом не встановлено і фактів незаконності джерел отримання даних, які стали б підставою для винесення постанови про порушення справи, що оскаржується. Так опитування ОСОБА_3, громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
направлення запитів і безпосереднє отримання відповідей з доданими матеріалами проведення ревізій було здійснено у зв'язку і в межах проведення такої перевірки в порядку передбаченому ст. ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 97 КПК України.
Оскільки при розгляді даної скарги суд не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку в інший спосіб перевіряти фактичні дані, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті, то суд на підставі наведеного не може дати юридичну оцінку тим фактам, що рішеннями господарських судів України, постановлених після порушення кримінальної справи, встановлено господарсько-договірні стосунки між військовою частиною А-3476 і ТОВ «Гросіт» і «Зоріал».
Відповідно до вказаних вище підстав суд не дає оцінки і іншим даним вказаним в скарзі ОСОБА_2.
Твердження в скарзі про незаконність порушення кримінальної справи з огляду на те, що вона порушена по факту зловживання службовими особами в/ч А-3476 службовим становищем і службового підроблення, а не щодо конкретної особи або конкретних осіб цієї військової частини, є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 98 КПК України кримінальна справа порушується щодо конкретної особи у випадку, якщо на момент її порушення таку особу встановлено. Як видно із матеріалів дослідчої перевірки, в період з жовтня 2004 р. по березень 2005 р. обов'язки командира частини виконували на ряду з командиром цієї частини ОСОБА_3 і інші офіцери: ОСОБА_13, ОСОБА_14 по декілька раз, і ОСОБА_15.
Так як на момент порушення кримінальної справи конкретна посадова особа не була встановлена, порушення її за фактом вчинення злочину не суперечить закону і з'ясування ким було конкретно завдано шкоду, можливо лише під час досудового слідства шляхом проведення певних слідчих дій.
Посилання в скарзі на те, що порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину обмежило права ОСОБА_2, не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції прийняв його скаргу на постанову про порушення кримінальної справи і розглянув по суті і тим самим забезпечивши право на оскарження постанови порушення кримінальної справи.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які тягнуть за собою безумовне скасування постанови прокурора про порушення кримінальної справи судом не встановлено.
Зважаючи на викладене військовий суд приходить до висновку, що в органа досудового слідства станом на 2 квітня 2005 року були достатніми привід і підстави, які згідно з ст.. 94 КПК України дали можливість військовому прокурору порушити кримінальну
справу за фактом зловживання службовими особами в/ч А-3476 службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 2367, 2368 КПК України, військовий суд
ПОСТАНОВИВ
Скаргу ОСОБА_3 на постанову військового прокурора Миколаївського гарнізону від 2 квітня 2005 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовими особами в/ч А-3476 службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 2, 423 ч. 2 КК України - залишити без задоволення.
Проведення слідчих дій у справі відновити.
На постанову може бути подана апеляція сторонами до військового апеляційного суду Військово - Морських Сил України протягом семи діб з дня її винесення.