ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №1-19/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 липня 2009 року                                                                    місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Божок О.В., з участю державного обвинувача капітана юстиції Арачковського В.Л., потерпілого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А-4465 сержанта

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Миколаєва, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, засудженого вироком військового місцевого суду Миколаївського гарнізону 14 січня 2009 року по ч.2 ст. 424 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 1 року службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави, призваного на військову службу за контрактом Корабельним РВК міста Миколаєва у червні 1999 року, зареєстрований і проживає за адресою: місто Миколаїв, АДРЕСА_1,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 424 ч.2 КК України.

Судовим слідством військовий суд

ВСТАНОВИВ:

Сержант ОСОБА_1 проходив військову службу в батальйоні зв'язку та радіотехнічного забезпечення в військовій частині А-4465, що дислокується в м. Миколаєві, і будучи особою, що має судимість за умисний злочин, вчинив новий умисний злочин, застосувавши насильство до підлеглого йому по військовому званню солдата ОСОБА_2, при наступних обставинах.

4 червня 2009р., відповідно до наказу командира військової частини А-4465 №106 HP, сержант ОСОБА_1 заступив черговим по роті, а солдат ОСОБА_2 - днювальним.

Після 16 години то ж дня ОСОБА_1 декілька разів робив зауваження ОСОБА_2, щоб послідній скоріше одівався і виходив на шикування для слідування на розвід.

ОСОБА_1, будучи незадоволений, що ОСОБА_2 не виконує його наказу і не готовий до виходу на розвід добового наряду, схопив посліднього рукою за ліву руку в районі плеча а також наніс йому удар кулаком в область правої лопатки, а потім схопив ОСОБА_2 за верхній одяг і штовхнув його в дверний прохід, де ОСОБА_2 вдарився об кут дверного отвору.

В результаті таких дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 було заподіяно синець в області лівого плеча і забій лівого плечового суглоба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні написаному вище та пояснив, що 4 червня 2009 року він разом із солдатом ОСОБА_2 заступали в добовий наряд відповідно він черговим по роті, а ОСОБА_2 - днювальним.

Після 16 години того ж дня в спальному приміщенні роти він застосував насильство до підлеглого по військовому званню ОСОБА_2 за те, що послідній, не зважаючи на його неодноразові звернення не виконував його команди прискорити одівання обмундирування і виходити шикуватися для слідування на розвід наряда.

В результаті такої поведінки ОСОБА_2 він не стримався і схопив підлеглого рукою за ліву руку в області плеча, завдав йому удар кулаком по лівій лопатці а також схопив потерпілого за верхній одяг та штовхнув в дверний отвір, об кут якого вдарився ОСОБА_2 лівим плечовим суглобом. Внаслідок травм, заподіяних ним, ОСОБА_2 був госпіталізований.

Крім визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини, його винність в скоєному підтверджується сукупністю доказів, досліджених в суді.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав покази про те, що після 16 години 4 червня 2009 року ОСОБА_1, який заступав разом з ним в добовий наряд по роті схопив його рукою за ліву руку в області плеча, завдав йому удар кулаком по лівій лопатці, а також схопивши його за верхній одяг, штовхнув в дверний отвір, об кут якого він вдарився лівим плечовим суглобом. Результатом фізичного насильства ОСОБА_1 по відношенню до нього явилися травми лівого плеча і лівого плечового суглоба, внаслідок чого він був госпіталізований.

Мотивом схилившим ОСОБА_1 до застосування фізичного насильства до нього, продовжував далі ОСОБА_2, послужило те, що він повільно одівався і виходив на шикування для слідування на розвід.

Із показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 видно, що вони після 16 години знаходилися в спальному приміщенні роти і бачили як ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 рукою за ліву руку в області плеча, завдав йому удар кулаком по лівій лопатці, а також схопив його за верхній одяг та штовхнув в дверний отвір, де ОСОБА_2 вдарився об кут дверного отвору. Вказане насильство ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_2 в зв'язку з тим, що послідній повільно одягався і готувався до виходу на розвід добового наряду.

За висновком судово-медичного експерта синець в області лівого плеча і забій лівого плечового суглоба, що знаходяться на тілі ОСОБА_2, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно витягів з наказів командира військової частини А-4465, вивчених в суді, потерпілий ОСОБА_2 проходить строкову військову службу у вказаній військовій частині у військовому званні "солдат", а підсудний ОСОБА_1 у військовому званні "сержант" і таким чином відповідно до ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України останній є для ОСОБА_2 начальником за військовим званням.

Військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Оскільки сержант ОСОБА_1, будучи начальником за військовим званням для солдата ОСОБА_2 4 червня 2009 року застосував до нього насильство, яким причинив йому легкі тілесні ушкодження, вчинене ним військовий суд кваліфікує по ст. 424 ч. 2 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він прослужив в Збройних Силах тривалий час і по військовій службі характеризувався позитивно, матеріальне становище

його сім'ї, а також факт його щирого каяття і активного сприяння розкриттю злочину. Дві останніх обставини військовий суд визнає пом'якшуючими покарання ОСОБА_1.

Разом з тим, суд враховує як обставину, яка обтяжує його покарання - рецидив злочину.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, його особу, військовий суд вважає можливим виправлення підсудного без відбуття покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від покарання з випробуванням. Оскільки ОСОБА_1 командиром військової частини А-0800 1 липня 2009 року позбавлений військового звання "сержанта" у дисциплінарному порядку, то у суду не має підстав застосовувати ст. 54 КК України до підсудного, як до особи, що скоїла тяжкий злочин.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.424 КК України на підставі якої призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

До покарання призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, у відповідності до ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного за попереднім вироком військового місцевого суду Миколаївського гарнізону від 14 січня 2009 року, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і 1 (один) місяць.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2(два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 того ж кодексу обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з менту його проголошення.