ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №1-18/2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 липня 2009 року                                                                                         місто Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням полковника юстиції Міняйло М.П., при секретареві Дудар І.В., з участю державного обвинувача помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Кравченко Б.І., у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця за контрактом військової частини А-0224 прапорщика

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Миколаєві,   громадянина України, з професійно-технічною освітою, не   одруженого, раніше не засудженого, на військовій службі за контрактом з   березня  2005 року, зареєстрованого і проживаючого за адресою: м.Миколаїв, АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.407 КК України.

Судовим слідством військовий суд

ВСТАНОВИВ:

Прапорщик ОСОБА_1, перебуваючи на військовій службі за контрактом у військовій частині А-0224, яка дислокується в місті Миколаєві, діючи умисно, не з'являвся вчасно на службу без поважних причин з 9 лютого 2009 року по 13 лютого 2009 року, перебуваючи в цей час за місцем проживання в місті Миколаєві і проводив час на власний розсуд. Крім того, з 1 червня 2009 року по 5 червня 2009 року ОСОБА_1 не з'являвся на службу без поважних причин, перебуваючи в цей час в м.Миколаєві і за межами міста,   проводячи час на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у викладеному визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що дійсно з 9 по 13 лютого 2009р. та з 1 по 5 червня 2009 року він без поважних причин не виходив на службу, а знаходився за своєю домашньою адресою в м.Миколаєві, а також в Миколаївській області.

Крім особистого визнання своєї вини, винність ОСОБА_1 в скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Свідок ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні, показав, що військовослужбовець за контрактом ОСОБА_1, який знаходиться в його підпорядкуванні , не виходив на службу з 9 по 13 лютого 2009 року  та з 1 червня по 5 червня 2009 року.

Із показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, видно, що прапорщик ОСОБА_1 не перебував на службі у встановлений розпорядком дня час в період з 09 по 13 лютого .2009 року та з 1 по 5 червня .2009 року.

Згідно наказу командира військової частини А-0224 від 30.12.2005р. №295 ОСОБА_1 включений до списків особового складу військової частини А-0224.

(а.с.201) Із оглянутої в судовому засіданні «Книги обліку хворих в амбулаторії медичної роти в/ч   А-0224»,  «Амбулаторного  журналу медичної роти в/ч А-0224» та медичної характеристики

ОСОБА_1 вбачається, що в періоди з 09.02.2009 року по 13.02.2009 року та з 01.06.2009 року по 05.06.2009 року підсудний за медичною допомогою в медичну роту в/ч А-0224 не звертався, амбулаторно чи стаціонарно не лікувався та не направлявся військовою частиною на лікування в інші медичні заклади.

(а.с. 153- 163) Згідно листів з лікувальних закладів № 646 від 22.06.2009 року; № 214 від 26.06.2009 року; № 624/1 від 30.06.2009 року; № 690 від 24.06.2009 року; № 233/04-5 від 25.06.2009 року; № 01-331-03  від  30.06.2009 року ОСОБА_1 за медичною допомогою до     лікувальних закладів М.Миколаєва не звертався.

(а.с.221, 223-227) Військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_1 придатним до військової служби. Таким чином суд вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєному ним злочині, знайшла підтвердження у повному обсязі.

Оскільки ОСОБА_1, діючи умисно, не з'являвся вчасно на службу без поважних причин з 9 лютого по 13 лютого 2009 року; з 1 червня по 5 червня 2009 року, тобто в кожному випадку тривалістю менше 10 діб але більше трьох, вчинені повторно протягом року, то такі його дії військовий суд кваліфікує за ч.2 ст.407 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, з'явився із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Останні три обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання підсудному.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, особу винного та обставини справи, що пом'якшують покарання, військовий суд вважає за необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів застосувати до ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу. На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.407 КК України на підставі якої призначити йому покарання - у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 - підписку про невиїзд після набрання вироком законної сили - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти ) діб з моменту його проголошення.