ВИРОК №   11

Іменем України

15 квітня 2008 року                                                                                          м.  Черкаси.

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону в складі: головуючого підпол­ковника юстиції ФЕДОТОВА І.В.,  при секретарі БОБИЛЬОВІЙ Т.С. ,  з участю держав­ного обвинувача - помічника військового прокурора Кіровоградського гарнізону ка­пітана юстиції ГАВРИЛЕНКА Р.Ю.,  захисника підсудного - адвоката ОСОБА_2,  у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні військового суду,  розглянув кримінальну справу про обвинувачення військовослужбовця військової частини 2269

прапорщика       ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народжен-

ня,  уродженця м.  Олександрія Кіровоградської області,  українця,  з повною загальною середньою освітою,  одруженого,  раніше не судимого,  який має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  на вій­ськовій службі за контрактом з листопада 1992 року,  -

у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 190 КК України. Військовий суд гарнізону,

ВСТАНОВИВ:

З липня 1993 року по січень 2008 року ОСОБА_1,  з метою незаконного отриму­вання більшого за розміром грошового забезпечення,  вчинив заволодіння чужим майном - грошовими коштами,  шляхом обману,  на загальну суму 5724 грн. 43 коп.,  що завдало значної шкоди державі,  в особі військової частини 2269 при наступних обставинах.

Так в березні 1993 року ОСОБА_1,  перебуваючи на військовій службі за контрак­том у військовому званні «сержант»,  бажаючи бути призваним на понадстрокову вій­ськову службу з подальшим незаконним набуттям військового звання «прапорщик» та отримувати більше грошове забезпечення,  надав до кадрового органу військової частини 2269 підроблену невстановленими особами копію з диплому серії ПТ № 760100 від 29.06.1989 року на своє ім'я,  про закінчення Олександрійського індустрі­ального технікуму. Внаслідок чого,  військове звання «прапорщик» йому було при­своєне в липні 1993 року,  а від держави він отримав грошових коштів більше на 5724 грн. 43 коп.,  ніж мав отримати у військовому званні «сержант»,  якими розпорядився за власним розсудом.

Постановою військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 15 квітня 2008 року,  кримінальна справа в частині притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відпо­відальності,  за вчинення злочину передбаченого ч.3  ст. 358 КК України - за викорис­тання завідомо підробленого документа,  була закрита у зв'язку із закінченням стро­ків давності.

В судовому засіданні ОСОБА_1,  свою вину у заволодінні чужим майном шляхом обману,  що завдало значної шкоди державі визнав повністю. При цьому ОСОБА_1 пока­зав,  що з метою призиву на понадстрокову військову службу на посаду старшого ме-ханіка-водія з подальшим набуванням військового звання «прапорщик» і отримуван­ням більшого грошового забезпечення,  він надав копію диплому з недостовірною ін­формацією про закінчення Олександрійського індустріального технікуму і відобразив цей факт в автобіографіях з анкетними даними.

Окрім визнання своєї вини,  вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину,  повністю встановлена і доведена іншими,  дослідженими в судовому засіданні доказа­ми.

Так Свідок ОСОБА_3,  колишній військовий комісар Олександрій­ського ОМВК,  через який був призваний ОСОБА_1 показав,  що документи для призиву на понадстрокову службу збиралися і подавалися до військкомату самим призовни­ком.

Свідок ОСОБА_4,  колишній заступник начальника штабу військової частини 2269 показав,  що ОСОБА_1 був призваний на понадстрокову службу у 1992 році на по­саду яка мала категорію «прапорщик»,  оскільки він закінчив технікум і мав відповід­ну освіту. Перед поданням документів на присвоєння військового звання «прапор­щик» ОСОБА_1 був присутній на засіданні атестаційної комісії на якої роз'яснювалися підстави присвоєння звання та уточнювалися анкетні дані,  в тому числі і щодо наяв­ності освіти.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_5,  колишнього заступника командира з інженерно-авіаційної служби встановлено,  що надання ОСОБА_1 даних про закінчення ним технікуму,  явилося підставою для його призову у 1992 році на понадстрокову військову службу на посаду з категорією «прапорщик».

Згідно книги реєстрації і видачі дипломів про закінчення Олександрійського індустріального технікуму,  диплом із серією ПТ № 760100 виданий ОСОБА_6

2

Відповідно повідомлення директора Олександрійського індустріального техні­куму,  ОСОБА_1 в ньому не навчався.

З автобіографій ОСОБА_1 від 20.11.1992 p.,  01.02.2001 p.,  12.09.2004 p.,  вико­наних підсудним вбачається,  що він закінчив Олександрійський індустріальний техні­кум.

Відповідно наказу Командуючого Національною Гвардією України від 23 липня 1993 року,  ОСОБА_1,  як військовослужбовцю,  який має середню спеціальну освіту,  присвоєне військове звання «прапорщик гвардії».

Згідно довідки-розрахунку фінансової служби військової частини 2269,  різниця між посадовими окладами за військовим званням «прапорщик» та «сержант» з ура­хуванням відповідних надбавок за період з липня 1993 року по січень 2008 року включно,  щодо підсудного,  складає 5724 грн. 43 коп.

Оскільки ОСОБА_1,  з липня 1993 року по січень 2008 року,  вчинив заволодіння чужим майном - грошовими коштами,  шляхом обману,  загальною сумою 5724 грн. 43 коп.,  що завдало значної шкоди державі в особі військової частини 2269,  то ці його дії суд кваліфікує за ч.2  ст. 190 КК України.

Військовим прокурором Кіровоградського гарнізону до підсудного ОСОБА_1 за­явлений цивільний позов,  про відшкодування завданої військовій частині 2269,  май­нової шкоди на суму 5724 грн. 43 коп.

Оцінюючи позов військового прокурора,  з урахуванням визнання його самим підсудним,  суд,  відповідно до  ст.  1166 ЦК України,  приходить до висновку,  що його обґрунтованість підтверджена наведеними вище доказами і розрахунком фінансової служби військової частини 2269 встановлено,  що різниця посадових окладів ОСОБА_1 з відповідними надбавками між військовим званням «прапорщик» та «сержант» за період з липня 1993 року по січень 2008 року складає 5724 грн. 43 коп.

Разом з тим,  враховуючи часткове відшкодування ОСОБА_1 завданої майнової шкоди,  суд вважає за необхідне задовольнити позов військового прокурора частково,  в сумі 4724 грн. 43 коп.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання,  суд враховує,  що він до кримінальній відповідальності притягується вперше,  під час проходження військової служби за контрактом характеризується виключно позитивно,  має на утриманні неповнолітніх дітей та дружину інваліда з дитинства.

Крім того,  обставинами,  які пом'якшують покарання ОСОБА_1,  суд визнає щире каяття і добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та особу підсудного,  суд вва­жає,  що виправлення останнього,  та запобігання ним вчиненню нових злочинів,  мож­ливе з застосуванням до нього  ст.  58 КК України,  у зв'язку з чим,  вважає за можливе замість обмеження волі призначити ОСОБА_1У службове обмеження.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324,  328 КПК України,  військо­вий суд гарнізону,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину,  пе­редбаченого ч.2  ст. 190 КК України,  на підставі якої призначити йому покарання 2 (два) року обмеження волі.

На підставі  ст.  58 КК України ОСОБА_1,  замість обмеження волі строком на 2 (два) року,  призначити службове обмеження на той самий строк,  з відрахуванням із грошового забезпечення засудженого в доход держави,  щомісячно 10%. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - нагляд командування військової частини,  до вступу вироку в законну силу,  залишити без зміни.

Цивільний позов військового прокурора Кіровоградського прокурора про від­шкодування майнової шкоди до засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково і стягну­ти з останнього на користь військової частини 2269 - 4724 (чотири тисячі сімсот два­дцять чотири) грн. 43 коп.,  відмовивши в задоволенні позову на суму,  яка перевищує вказану.

Речові докази по справі:

дві копії диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1989 року - зберігати при справі;

автобіографії  ОСОБА_1  -  дві   від   1.02.2001   p.,    від  20.11.1992  p.,  12.09.2004 p.,  12.09.2004 p. - зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апеляцій­

ний суд Центрального регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,

протягом 15 діб з моменту його проголошення.