ВИРОК №   16

Іменем України

10 червня 2008 року                                                                         м.  Кіровоград.

Військовий місцевий суд Черкаського гарнізону в складі головуючого підполковника юстиції ФЕДОТОВА І.В.,  при секретарі БОБИЛЬОВІЙ Т.С. ,  з учас­тю державного обвинувача - заступника військового прокурора Кіровоградсь­кого гарнізону майора юстиції РЯБОВОЛА СВ.,  потерпілого - ОСОБА_2 ,  у відкритому судовому засіданні,  в приміщенні військової частини А-0680,  роз­глянув кримінальну справу про обвинувачення колишнього військовослужбовця військової частини А-1201 солдата

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року наро­дження,  уродженця с.  Костянтинівна Смілянського району Черкаської області,  українця,  з професійно-технічною осві­тою,  неодруженого,  раніше не судимого,  звільненого з війсь­кової служби 16 жовтня 2007 року,  який мешкає за адресою Черкаська обл.,  Смілянський район,  с Костянтин і вка,  АДРЕСА_1,  -

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2  ст.  406 КК України.

Військовий місцевий суд,

ВСТАНОВИВ:

2 липня 2007 року,  близько 20 години,  ОСОБА_1,  під час проходження строкової військової служби,  в спальному приміщенні роти військової частини А-1201,  будучи невдоволеним тим,  що співслужбовець ОСОБА_2 відмовляється від­дати належне йому майно - грошові кошти за продаж мобільного телефону,  з метою принизити його честь та гідність та підкорити своїй волі,  порушуючи ви­моги  ст.  ст.  11,  49,  50,  127,  128 Статуту внутрішньої служби ЗС України,   ст.  ст.  1,  4 Дисциплінарного Статуту ЗС України,  регламентуючих порядок взаємовідно­син між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості,  на­ніс потерпілому один удар кулаком лівої руки в щелепу.

Внаслідок вказаних протиправних дій,  ОСОБА_2 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи в ділянці 4 зу­ба зправа та 8 зуба зліва,  з незначним зміщенням уламків,  набряку м'яких тка­нин в ділянці нижньої щелепи,  що викликало довготривалий розлад здоров'я та відноситься до категорії середньої ступені тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю і пояснив,  що на початку червня 2007 року,  він домовився з ОСОБА_2,  що купить у нього за 200 грн. мобільний телефон,  який потребував ремонту і за який остаточно розрахується при звільненні ОСОБА_2 зі служби в запас,  з чим останній погодився. В подальшому,  в рахунок розрахунку за телефон,  він віддав потерпілому 40 грн.,  купив новий акумулятор за 50 грн. і віддав телефон в ремонт своєму знайомому,  для можливого обміну,  після ремо­нту,  на іншу модель. Ввечері 2 липня 2007 року він зателефонував за результа­том ремонту телефону і дізнався,  що телефон був проданий,  а ОСОБА_2 забрав за нього гроші. Ввечері того ж дня,  біля 20 години,  в спальному приміщенні роти,  він,  будучи обуреним,  що ОСОБА_2 забрав гроші за телефон,  став їх вимагати від нього,  оскільки вважав телефон своїм.  Під час речової сварки,  бажаючи приму­сити ОСОБА_2А віддати гроші та принизити його честь та гідність,  він наніс остан­ньому один удар кулаком в щелепу.

Він усвідомлював,  що застосовуючи насильство над потерпілим,  порушує встановлені Законом правила відносин між військовослужбовцями.

Окрім визнання своєї вини,  вина підсудного повністю встановлена і під­тверджена іншими,  дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так,  потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав,  що на початку чер­вня 2007 року він погодився з пропозицією ОСОБА_1,  про продаж йому мобільного телефону за 200 грн. Кінцевий термін розрахунку за телефон вони визначили звільнення самого ОСОБА_2 з військової служби в запас в жрвтні 2007 року. Піс­ля цього ОСОБА_1 віддав йому частину боргу у сумі 40 грн. Йому було відомо про покупку ОСОБА_1 нової батареї для мобільного телефону. В подальшому,  у зв'язку з терміновою потребою в коштах для покупки іншого мобільного теле­фону і остаточного розрахунку з підсудним,  він забрав кошти в розмірі 250 грн. у знайомого,  який займався ремонтом мобільних телефонів. Ці кошти були ви­ручені за продаж зданого ОСОБА_1 в ремонт мобільного телефону.

Біля 20 години 2 липня 2007 року,  в спальному приміщенні казарми вій­ськової частини А-1201,  ОСОБА_1 став пред'являти до нього претензії з приводу забраних ним грошей і вимагати повернути їх з чим він не погоджувався. Під

2

час виниклої сварки ОСОБА_1 один раз вдарив його в нижню щелепу,  від чого бу­ло спричинено двосторонній її перелом,  внаслідок чого він знаходився на ліку­ванні у шпиталі.

Свідок ОСОБА_3 показав,  що 2 липня 2007 року,  біля 20 години,  він бачив,  як в спальному приміщенні роти ОСОБА_1 вдарив один раз ОСОБА_2 кула­ком в щелепу.

Протоколами відтворення обстановки і обставин подій з участю потерпі­лого і підсудного,  встановлено механізм і локалізація нанесення удару підсуд­ним потерпілому.

Згідно висновку судово-медичної експертизи,  ОСОБА_2 спричинено тілесне ушкодження у вигляді двостороннього перелому нижньої щелепи в ділянці 4 зу­ба зправа та 8 зуба зліва,  з незначним зміщенням уламків,  набряку м'яких тка­нин в ділянці нижньої щелепи,  які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості,  які викликали довготривалий розлад здоров'я.

Оскільки ОСОБА_1 порушив статутні правила взаємовідносин між військо­вослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості,  що виразилося в завданні ОСОБА_2 тілесного ушкодження середньої ступені тяжкості,  то ці його дії суд кваліфікує за ч. 2  ст.  406 КК України.

Військовим прокурором Кіровоградського гарнізону,  в інтересах військо­вого медичного клінічного центру Південного регіону,  до підсудного ОСОБА_1 за­явлений цивільний позов про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 у сумі 4289 грн. 94 коп.

Підсудний ОСОБА_1 позовні вимоги визнав повністю.

Приймаючи рішення по заявленому військовим прокурором позову до підсудного ОСОБА_1,  військовий суд вважає,  що його обґрунтованість підтвердже­на наведеними вище доказами.

Відповідно до  ст.  1206 ЦК України,  військовий суд,  з урахуванням част­кового відшкодування підсудним витрат на лікування потерпілого в розмірі 1500 грн.,  вважає за необхідне позов військового прокурора задовольнити час­тково,  стягнути з ОСОБА_1 на користь військового медичного клінічного центру Південного регіону - 2789 грн. 94 коп.

При призначенні покарання підсудному,  суд враховує,  що ОСОБА_1 до кри­мінальної відповідальності притягуються вперше,  як до так і під час військової служби характеризується позитивно,  в скоєному щиро кається,  активно сприяв розкриттю злочину і добровільно частково відшкодував витрати на лікування потерпілого.

Враховуючи вищевикладені обставини як такі,  що пом'якшують покаран­ня та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  фактичні обставини справи,  дії самого потерпілого,  який в деякій мірі спровокував протиправні дії ОСОБА_1 і його думку щодо пом'якшення покарання підсудного,  особу винного,  який повністю вислужив встановлений строк строкової служби,  суд,  на підставі  ст.  69 КК України,  визнає за доцільне перейти до більш м'якого виду покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись  ст.   ст.  323,  324,  328 КПК України,  військовий суд гарнізону,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину,  перед­баченого ч. 2  ст.  406 КК України,  на підставі якої,  з застосуванням  ст. 69 КК України,  призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподат­кованих мінімумів доходів громадян,  тобто в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Запобіжний захід щодо засудженого - підписка про невиїзд - до набран­ня вироком законної сили,  залишити без зміни.

Цивільний позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону про відшкодування витрат на лікування потерпілого до засудженого ОСОБА_1 задово­льнити частково і стягнути з останнього на користь військового медичного клі­нічного центру Південного регіону - 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 94 коп.,  відмовивши в задоволенні позову на суму перевищуючу вказану в розмірі 1500 (тисячу п'ятсот) грн.

Речові докази по справі - книгу обліку хворих в амбулаторії військової частини А-1201 та книгу обліку хворих,  скерованих на стаціонарне лікування -передати за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку у військовий апе­ляційний суд Центрального регіону,  через військовий місцевий суд Черкаського гарнізону,  протягом 15 діб з моменту його проголошення.