Судове рішення #5689242

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



              13 серпня 2009 року                                                                     справа № 2а-3614/09/2370

    09 год. 15 хв.                                      м. Черкаси

   

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Холода Р.В.,

при секретарі – Шоколенко Т.М.,

за участю представників:

від позивача Сунєгіна С.О. за довіреністю,

від відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Єнісей-Груп» до Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України про визнання незаконними дій Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України та зобов’язання Держкіно видати державне прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів,


ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось приватне підприємство «Єнісей-Груп», в якій просить визнати незаконними дії Державної служби кінематографії, якими було відмовлено у видачі прокатних посвідчень ПП «Єнісей-Груп» на заявлені фільми та зобов’язати видати на підставі поданого раніше пакету документів прокатні посвідчення на фільми: Життя прекрасне, Суддя Дредд, Дев’ять ярдів.

В судове засідання з’явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши до суду заперечення та заяву, в якій просить розглядати справу без представника Держкіно.

Представник позивача у судовому засіданні свій позов підтримав та просив суд задовольнити його повністю, пояснивши, що відповідач неправомірно відмовив ПП «Єнісей-Груп» у видачі прокатного посвідчення  на фільми: Життя прекрасне, Суддя Дредд, Дев’ять ярдів (надалі по тексту – Фільми), чим порушив ст.19 Конституції України, ст.ст. 47, 48 Господарського кодексу України, пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року № 1315 «Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів».

Вислухавши пояснення представника позивача та ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 618558 приватне підприємство «Єнісей-Груп» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.08.2007 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 1 026 102 0000 008178, ідентифікаційний код 35377355.

Правоздатність приватного підприємства «Єнісей-Груп» підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №408984.

Основним документом, який регулює правовідносини у сфері розповсюдження і демонстрування фільмів на території України, у тому числі й іноземних, є Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів".

03 лютого 2009 року позивач звернувся до Голови Державної служби кінематографії із заявою щодо розгляду документів для отримання прокатного посвідчення на фільми: La Vita и bella (Життя прекрасне), студія – виробник Melampo Cinematografica, Ronex LLC, країна-виробник Італія, 1997 року випуску; Judje Dredd (Суддя Дредд), студія – виробник Cinergi Picture Entertainment, Ronex LLC, країна – виробник США, 1995 року випуску; The Whole Nine Yards (Дев’ять ярдів), студія – виробник Franchise Pictures, Ronex LLC, країна – виробник США, Канада 1999 року випуску. До заяви позивач надав наступні документи – коротку анотацію фільмів, нотаріально засвідчену копію договору, 3 (три) фільмокопії на компакт-дисках.

10 лютого 2009 року Державна служба кінематографії Міністерства культури і туризму направило на адресу директора «Єнісей-Груп» лист № 81/9/26-09 в якому просить відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 року № 1315 «Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів» надати пакет документів від першого власника майнових авторських прав, а саме угоди про передачу прав компанії Melampo Cinematografica, Cinergi Picture Entertainment, Franchise Pictures.

Пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів" вказує, що для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Державної служби кінематографії:

а) заяву про видачу прокатного посвідчення, в якій зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна і студія-виробник, рік випуску;

б) нотаріально засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, які підтверджують право даної особи на розповсюдження і демонстрування фільму, починаючи від першого власника майнових авторських прав. До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії цих документів у перекладі на українську мову;

в) коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм;

г) фільмокопію на кіноплівці - для власників кінотеатральних прав, на інших носіях - для власників телевізійних прав, прав домашнього відео, яка відповідає технічним вимогам для перегляду, дубльована (озвучена, субтитрована) українською мовою.

На підтвердження факту того, що компанії Ronex LLC належать всі виключні авторські права на вказані фільми представник позивача надав у судове засідання оригінал Ліцензійного договору № 4/0907 від 24 серпня 2008 року та лист компанії Ronex LLC без зазначення дати, який адресовано приватному підприємству «Єнісей-Груп».

В ксерокопії перекладу листа компанії Ronex LLC, який адресовано приватному підприємству «Єнісей-Груп» вказано, що відповідно до Ліцензійних договорів № 1/0907 від 21.09.2007 року, № 2/0907 від 03.03.2008 року , № 3/0907 від 24.03.2007 року українській компанії ПП «Єнісей-Груп» компанія Ronex LLC передала виключні права на копіювання звуку та зображення  на оптичні носії на території України. Серед перелічених договорів Ліцензійного договору № 4/0907 від 24 серпня 2008 року в даному листі не зазначено. Крім того, як заявив представник позивача в судовому засіданні, оригінала перекладу даного листа він надати не може, а встановити організацію, яка складала переклад із ксерокопії листа не можливо.

Аналізуючи положення Ліцензійного договору № 4/0907 від 24 серпня 2008 року, суд приходить до висновку, що вказаний документ не підтверджує факту того, що компанія Ronex LLC є першим власником майнових авторських прав на Фільми. Пункт 3.1. Ліцензійного договору №4/0907 лише вказує на те, що компанія Ronex LLC гарантує, що вона є належним і законним власником прав на території України, які передаються згідно даного договору ПП «Єнісей-Груп».

Крім того, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів" вказує, що розгляд заяви, прийняття рішення щодо державної реєстрації фільму або відмови у ній та видача прокатного посвідчення здійснюється протягом 15 днів після подання власником відповідних прав на фільм документів і матеріалів, зазначених у пункті 6 цього Положення.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач направив свій  лист № 81/9/26-09 до   ПП «Єнісей-Груп» через 7 днів, після того як отримав заяву про отримання прокатного посвідчення. Вказаний лист відповідача не містить відмови у видачі прокатного посвідчення, а лише пропонує позивачу подати пакет документів, відповідно до вимог п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. № 1315 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів", які позивач у відведений відповідачу 15-ти денний термін для прийняття рішення не надав.

Лише 17 квітня 2009 року позивач звернувся з листом до начальника відділу Державного регулювання кіновідеопрокату та програм кіноіндустрії, в якому вказує, що згідно листів компанії Ronex LLC, дана компанія не надає ніяких інших своїх угод будь-яким третім особам, оскільки це є комерційною таємницею, а також не бачить в цьому необхідності, оскільки приймала участь у виробництві всіх переданих ПП «Єнісей-Груп» фільмів і є власником відповідних майнових авторських прав на них.

Також слід зазначити, що суду не було надано для аналізу документ, який передбачений підпунктом «в» п ункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998р. № 1315 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів", а саме - коротку анотацію фільму, довідку про основний творчий склад знімальної групи та про метраж і тривалість фільму, засвідчені підписом власника відповідних прав на фільм   вказує, що для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно. Представник позивача у судовому заявив, що вказаний документ у нього відсутній.

Проаналізувавши положення вищезазначеного законодавства та положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що в діях відповідача не встановлено порушень, і такі дії були вчинені в межах наданих законом повноважень та відповідно до встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, пояснень представника позивача, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.


Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,


ПОСТАНОВИВ:

    В задоволенні адміністративного позову  приватного підприємства «Єнісей-Груп» до Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України про визнання незаконними дій Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України та зобов’язання Держкіно видати державне прокатне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




Суддя                                                                                 Р.В.Холод




Повний текст постанови виготовлений 17 серпня 2009 року

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація