Справа №1-38

Справа надійшла у ВСВГ: 20.03.06

Постанова про призначення у ВСВГ: 27.03.06 Призначено на ВСВГ: 05.04.06 Призначено на ВСЖГ: 30.10.06

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

7      грудня 2006 р.                                                                                           м. Житомир

Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону у складі: головуючого - майора юстиції СЕМЕНЮКА М. М. ,  при секретарях ШПІТАЛЬ А.Л.,  КАЦЮК М. В.,

з участю державних обвинувачів - військового прокурора Вінницького гарнізону підполковника юстиції КЛИМЮКА І.І.,   ст.  помічника військового прокурора Вінницького гарнізону майора юстиції ПОШИВАКА P.O.,  потерпілого ОСОБА_2,  представника потерпілого ОСОБА_3,  захисників ОСОБА_4,  ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу про обвинувачення капітана військової частини А1231

ОСОБА_1,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1р. в м.  Чернігів,  українця,  з вищою освітою,  не судимого,  одруженого,  маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей проживаючого в м.  Вінниця АДРЕСА_1. зареєстрованого за адресою м.  Вінниця АДРЕСА_2 військову службу в якості офіцера проходить з листопада 2000р.,  в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч.2 КК України,  -

Судовим слідством військовий місцевий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2005р. о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1,  керуючи на підставі довіреності технічно справним автомобілем "Форд-Скорпіо",  держномер-НОМЕР_1,  рухався по авто дорозі зі сторони аеропорту "Гавришівка" у напрямку складів "Альпарі". Під'їхавши до перехрестя нерівнозначних доріг з окружним шосе м.  Вінниця,  ОСОБА_1,  в порушення вимог п.п. 10.1,  16.11 Правил дорожнього руху,  не переконавшись,  що рух його автомобіля буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху,  почав його перетинати,  не надавши дорогу автомобілю ЗІЛ-130 держномер НОМЕР_2,  який рухався по головній дорозі в напрямку Немирівського шосе,  внаслідок чого сталося зіткнення зазначених автомобілів.

В       результаті даної дорожньо-транспортної події пасажирка автомобілю "Форд-

Скорпіо" ОСОБА_2  отримала тілесні ушкодження,  від яких настала смерть. Підсудний

ОСОБА_1 вину свою в скоєному визнав повністю та показав,  що перетинаючи перехрестя

нерівнозначних доріг він не побачив автомобіля ЗІЛ-130,  а тому і не надав йому дороги.

Крім визнання підсудним своєї вини,  його віна в скоєному підтверджується і іншими,  зібраними по справі доказами.

Свідок ОСОБА_6 показав,  що 22 грудня 2005р. о 10 год. 30 хв.,  керуючи завантаженим бензовозом ЗІЛ-130 держномер НОМЕР_2,  він їхав по смузі свого руху по окружному шосе м.  Вінниця в напрямку Немирівського шосе. Під'їжджаючи до перехрестя він побачив,  що з другорядної дороги з боку аеропорту "Гавришівка" їде автомобіль "Форд-Скорпіо". За декілька метрів він зрозумів,  що Форд не буде поступатися

2

дорогою і загальмував,  однак автомобілі зіткнулися і зїхали в кювет.

Свідок ОСОБА_7 показала,  що 22 грудня 2005р. вона на бензовозі ЗІЛ-130,  яким . керував її чоловік ОСОБА_6,  їхала по окружному шосе м.  Вінниця. Коли вони підїжджали до перехрестя,  з боку аеропорту "Гавришівка" на переріз їх автомобілю виїхала іномарка,  машини зіткнулися і опинилися в кюветі.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  кожен окремо,  показали що 22 грудня 2005р. вони на автомобілі "Форд-Скорпіо" за кермом якого знаходився ОСОБА_1,  їхали в Вінницю. На передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_2  Коли вони перетинати перехрестя з окружним шосе,  в правий бік автомобіля щось сильно вдарило,  як пізніше з'ясувалося ЗІЛ-130,  і вони опинилися в кюветі. При цьому свідки пояснили,  що за дорогою вони не слідкували,  оскільки були зайняті своїми думками,  і автомобіля ЗІЛ-130 на дорозі не бачили.

Відповідно до висновку експерта,  який проводив судово-медичну експертизу,  на трупі ОСОБА_2  виявлено перелом кісток основи черепа,  субарахноїдальний крововилив,  забиті рани на волосяній частині голови та обличчя,  садна на обличчі,  двосторонні переломи ребер з ушкодженням правої та лівої внутрішньої грудної артерії та внутрішніх грудних вен,  які їх супроводжують. Всі тілесні ушкодження спричинені за життя дією тупих твердих предметів в умовах шляхово-транспортної пригоди 22.12. 2005р. Смерть ОСОБА_2  настала через короткій проміжок часу,  після зіткнення автомобілів,  від описаної вище травми голови та грудної клітки. Встановлена травма належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Між цією травмою та смертю прямий причинний зв'язок.

Згідно заключения судової транспортно-трасологічної експертизи,  рульове керування та гальмова система автомобілів ЗІЛ-130 держномер НОМЕР_2 та "Форд-Скорпіо" держномер НОМЕР_1 на момент ДТП знаходилась в роботоздатному стані,  будь яких несправностей на момент дослідження,  які могли б вплинути на керованість транспортного засобу не виявлено. В момент первинного контакту кут між про дольними вісями автомобілів складав величину біля 75-85 градусів.

Як вбачається з висновку експерта № 965 від 26.07.2006р.,  який проводив судову комплексну автотехнічну експертизу,  зіткнення автомобіля "Форд-Скорпіо" та ЗІЛ-130 відбулося на правії частині проїжджої частини дороги в напрямку на Немирівське шосе на відстані біля 2-3 м від розділюючої попутні потоки транспортних засобів лінії дорожної розмітки. З технічної точки зору можливість попередити ДТП у водія автомобіля "Форд-Скорпіо" ОСОБА_1а полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1 та 16.11 ПДР України і його дії були в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Аналізуючи покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те,  що зіткнення відбулося вже після того,  як автомобіль Форд переїхав окружне шосе,  суд вважає,  що вони не можуть бути розцінені як об'єктивні,  приймаючи до уваги,  що зазначені свідки самі пояснили,  що під час зіткнення вони за дорогою не слідкували,  а також враховуючи покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7,  заключения комплексної автотехнічної експертизи,  а також покази підсудного,  що він дав наприкінці судового слідства,  які узгоджуються між собою.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази у сукупності,  суд визнає вину підсудного доведеною.

Дії ОСОБА_1,  в ході яких він 22 грудня 2005р. керуючи транспортним засобом,  порушив правила безпеки дорожнього руху,  передбачені п.п. 10.1 та 16.1 1 Правил дорожнього руху,  що спричинило смерть ОСОБА_2,  суд кваліфікує за  ст.  286 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує,  що він вину свою визнав,  в скоєному щиро розкаявся,  до кримінальної відповідальності притягається вперше,  відшкодував потерпілому матеріальні збитки та визнає ці обставини як такі,  що пом'якшують покарання і істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину.

Також суд приймає до уваги,  що ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей,  характеризується позитивно,  злочин скоїв з необережності.

3

Враховуючи пом'якшуючи обставини та особу винного,  суд вважає за можливе при призначенні покарання перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкції ч. 2  ст.  286 КК України,  а саме до обмеження волі з позбавленням ОСОБА_1а права керувати транспортними засобами.

Колектив офіцерів в/ч А1231 клопоче про передачу ОСОБА_1а на поруки колективу в/ч А123 і. Беручи до уваги,  що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин,  а відповідно до  ст.  45 КК України,  може бути звільнено від кримінальної* відповідальності з передачею на поруки колективу,  лише особу,  яка вчинила злочин невеликої,  або середньої тяжкості,  в клопотанні належить відмовити.

Потерпілим ОСОБА_2 до ОСОБА_1а заявлений цивільний позов про відшкодування завданої моральної шкоди,  яка полягає у душевних та фізичних стражданнях,  які він та його родина зазнали внаслідок смерті доньки,  а тому просить стягнути на його користь 50000 грн. Враховуючи,  що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні,  суд вважає,  що позов,  відповідно до  ст.  ст.  23,  1167. 1168 ч.2,  1187 ЦК України,  підлягає задоволенню,  але,  з урахуванням того,  що смерть ОСОБА_2 наступила внаслідок необережних дій підсудного,  частково на суму 35000 грн.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 323,  324,  328 КПК України,  військовий місцевий суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  286 ч.2 КК України,  на підставі якої,  застосувавши  ст.  ст.  61,  69 КК України,  призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки.

Строк відбування покарання засудженим рахувати з 7 грудня 2006р.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - змінити на взяття під варту до моменту його доставки до місця відбуття призначеного покарання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь ОСОБА_2 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн. В частині позову на суму 15000 грн. - відмовити.

По вступу вироку у законну силу речові докази по справі:

·  автомобіль "Форд-Скорпіо" та технічний талон до нього передати за належністю ОСОБА_10 ;

·  посвідчення водія та талон до нього на ім'я ОСОБА_1,  довіреності ВСК № 722205 та ВСК № 557421 передати за належністю ОСОБА_1;

-       автомобіль 31Л-130,  свідоцтва № 023754 та№ 042364,  товарно-транспортну

накладну,  поліс страхування передати за належністю ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений та на нього внесено подання в апеляційному порядку у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Житомирського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення,  а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.