13.04.2011
Справа № 10-109/2011 р Головуючий в 1-й інстанції Кравченко І.М.
Категорія - запобіжний захід Доповідач Бугрименко В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року квітня місяця «13»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі
Головуючого: Бугрименка В.Г.
Суддів: Годуна В.А., Заіченка В.Л.
З участю прокурора Нестеренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора Білозерського району Херсонської області на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 01 березня 2011 року
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено у задоволенні подання заступника начальника СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонської області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
На постанову суду прокурор Білозерського району Херсонської області подав апеляцію, в якій вважає вказану постанову незаконною. На думку апелянта, суд при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не врахував, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а тому при перебуванні останнього на волі не забезпечить його належної поведінки, а застосування в даному випадку більш суворого запобіжного заходу необхідно для попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів. Просить постанову суду скасувати, та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід взяття під варту.
Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з наведених у апеляції підстав, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
За змістом постанови суду ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у тому, що 17 березня 2011 року під час засідки біля території Дарївської ВК № 10 УЛЛУ ПВП в Херсонській області працівниками ДВК № 10 було затримано ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які намагалися перекинути через огорожу на територію установи заборонені предмети. В ході особистого огляду ОСОБА_1 було виявлено згорток, в якому знаходились: сірникова коробка та згорток аркуша паперу з речовиною рослинного походження зеленого кольору з пряним запахом, яка згідно висновку спеціаліста № 529-х від 18.03.2011 р. є особливо небезпечним засобом –каннабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6, 85 г; речовина рослинного походження чорного кольору у вигляді спресованої частки зі специфічним запахом, яка згідно висновку спеціаліста № 530 –х від 18.03.2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом –смола каннабісу, масою 1,125 г; пакет з прозорого полімерного матеріалу, який містив 3 згортки з в’язкою речовиною коричневого кольору, яка згідно висновку спеціаліста № 531 –х від 18.03.2011 р. є особливо-небезпечним наркотичним засобом - концентрат макової соломи (екстракційний опій), загальною масою 1, 52 г., а також ковпачок з прозорою безбарвною речовиною, яка згідно висновку спеціаліста № 531 –х 18.03.2011 р. є прекурсором –ангідрид оцтової кислоти масою 0,51 г.
Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу взяття під варту, суд першої інстанції вказав, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, вину визнав у повному обсязі. Крім того, у поданні слідчого відсутні доводи про можливість ОСОБА_1 продовжити злочинну діяльність, перешкодити встановленню істини по справі або ухилитися від слідства та суду.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Відповідно до положень ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також забезпечення виконання процесуальних рішень.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на стирок понад три роки.
Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_1 має постійне місце проживання, характеризується позитивно, встановлені досудовим слідством фактичні обставини визнав.
Як у поданні слідчого так і апеляції прокурора доводи щодо намірів ОСОБА_1 ухилитися від слідства та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, його умислу на перешкоджання встановлення істини по справі взагалі на вмотивовані і їх можливо визнати лише припущенням і не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу.
В рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року вказано, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до положень якої особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покарання доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід - тримання під вартою може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.
Таким чином, сам по собі факт вчинення тяжкого злочину без врахування даних про особу обвинуваченого, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
При таких обставинах необхідно визнати постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення виконання процесуальних рішень по справі можливе і при умові обрання щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а саме, підписки про невиїзд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора Білозерського району Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 01 березня 2011 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді