АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 10-156/11

Справа № 10-156/2011 Головуючий в 1-й інстанції Гордимов А.В.

Категорія: запобіжний захід Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року травня місяця «27» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

СуддівОСОБА_2, ОСОБА_3Я,

З участю прокурораОСОБА_4

ОбвинуваченогоОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, на постанову Білозерського районного суду Дніпровського районного суду м. Херсона області від 20 травня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На постанову суду прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді, подав апеляцію, у якій покликається на її необґрунтованість. На думку апелянта, суд при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 не врахував, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому, перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства і суду. Просить постанову суду скасувати і обрати щодо ОСОБА_5С, запобіжний захід взяття під варту

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з наведених у апеляції підстав, обвинуваченого, який просив постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом подання слідчого та постанови суду першої інстанції ОСОБА_5 органами досудового слідства підозрюється у вчиненні 20 квітня 2011 року незаконного збуту ОСОБА_6 за 100 гривень особливо небезпечного наркотичного засобу – оцетильованого опію вагою 0,024 г. у перерахунку на суху речовину.

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу взяття під варту, суд першої інстанції вказав, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання і на утриманні малолітню дитину. Наведені у поданні доводи про можливість ОСОБА_5С, ухилитися від слідства і суду та продовжити злочинну діяльність не ґрунтуються на доказах.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також забезпечення виконання процесуальних рішень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини що її характеризують.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_5 має постійне місце проживання і на утриманні малолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно.

Доводи як апеляції прокурора, так і подання слідчого, про необхідність обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу взяття під варту, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства та суду не вмотивовані, є лише припущенням про що вірно зробив висновок суд першої інстанції..

В рішенні Конституційного суду України від 08 липня 2003 року вказано, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до положень якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінально покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід – тримання під вартою може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.

Таким чином, сам по собі факт вчинення злочинну, що не є тяжким без врахування даних про особу обвинуваченого, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При таких обставинах необхідно визнати постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора немає.

Колегія суддів вважає, що забезпечення виконання процесуальних рішень по справі можливе і при умові обрання щодо підозрюваного і більш м»якого запобіжного заходу, а саме, підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2011 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 – без зміни.

Судді: