АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 10-106/11

Справа № 10-106/2011 Головуючий в 1-й інстанції Гонтар Д.О.

Категорія: запобіжний захід Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року квітня місяця «11» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

СуддівОСОБА_2, ОСОБА_3

З участю прокурораОСОБА_4

АдвокатаОСОБА_5

ОбвинуваченогоОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона 01 квітня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання старшого слідчого Суворовського РВ ХГУ УМВС України в Херсонській області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

На постанову суду прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді, подав апеляцію, в якій покликається на її необґрунтованість. На думку апелянта, суд при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не врахував, що обвинувачений за місцем реєстрації не проживає, понад один рік перебуває у розшуку, є моряком і перебуває у рейсі, ухиляючись від органів досудового слідства, і знову може піти у рейс, продовжити таким чином ухилятися від слідства. Просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з наведених у апеляції підстав, адвоката і обвинуваченого, які просили постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

За змістом поcтанови суду ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він 29 вересня 2009 року, перебуваючи в приміщенні кафе «Чайка» по вул.. І. кулика в м. Херсоні, умисно спричинив ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу взяття під варту, суд першої інстанції вказав, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно. Наведені у поданні доводи про можливість ОСОБА_6 перешкодити встановленню істини по справі або ухилитися від слідства та суду не вмотивовані.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає законним і обгрунтованними.

Відповідно до положень ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також забезпечення виконання процесуальних рішень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини що її характеризують.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути засновано в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі і на строк більше трьох років.

Як встановив суд першої інстанції ОСОБА_6 має постійне місце проживання і роботи, характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, встановлені досудовим слідством фактичні обставини визнав і відшкодував потерпілому завдані збитки.

Як у поданні слідчого так і у апеляції прокурора доводи щодо намірів ОСОБА_6 ухилитися від слідства та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності не вмотивовані і їх можливо визнати лише припущенням, що не є підставою для обрання найбільш суворого за побіжного заходу.

Доводи апеляції про факт ухилення ОСОБА_6 від органів досудового слідства у зв’язку з чим оголошувався його розшук спростовуються матеріалами справи. З пояснень обвинуваченого вбачається, що він не знав про факт притягнення його до кримінальної відповідальності, а тому, виконуючи умови трудового договору, перебував у рейсі на морському судні. За даними матеріалів справи першочергово дільничний інспектор міліції постановою від 07 жовтня 2009 року відмовив у порушенні кримінальної справи по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 Цю постанову прокурор 15 січня 2010 року скасував та порушив кримінальну справу за цим фактом за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Будь-які дані про обізнаність ОСОБА_6М, про порушення кримінальної справи у матеріалах відсутні. Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який передбаченого покарання у виді позбавлення волі до трьох років. Ні у поданні слідчого ні в апеляції прокурора не наведено мотивів на обґрунтування винятковості необхідності обрання щодо ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу.

В рішенні Конституційного суду України від 08 липня 2003 року вказано, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до положень якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінально покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід – тримання під вартою може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.

При таких обставинах необхідно визнати постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення виконання процесуальних рішень по справі можливе лише і при умові обрання щодо обвинуваченого більш м»якого запобіжного заходу, а саме, підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 01 квітня 2011 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Судді: