Справа № 464/3827/15 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/783/1074/16 Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д.І.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Кабаля І.І., Шандри М.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

08 травня 2015 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача в свою користь заборгованість в сумі 2766,11 дол. США, 17 937,31 грн. пені та 5000,00 грн. штрафу. Свої вимоги мотивує тим, що що згідно укладеного договору № 06/08/26А від 18.01.2008 року Банк надав позичальнику 26900 дол. США, а відповідачка зобов'язалась повернути кредит до 10.01.2015 року. Свої обов'язки за кредитним договором Банк виконав належним чином, однак ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими коштами не виконала належним чином, чим порушила умови Кредитного договору. Станом на 11.03.2015 року у відповідача перед ПАТ «Банк Форум» наявна заборгованість, яка складає 83 060 грн. 68 коп., а саме прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 2501,93 дол. США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 264,18 дол. США, сума пені з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом 825,25 дол. США, штраф за порушення вимог п. 3.3.7 - 5000 грн. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2766,11 дол. США, 17 937 грн. 31 коп. пені та 5000,00 грн. штрафу.

Оскаржуваним рішенням позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Форум Банк» штраф в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

В решті позовні вимоги ПАТ «Форум Банк» залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни, яка вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що пеня, передбачена п. 4.1 Кредитного договору нарахована за неналежне виконання зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, а штраф, передбачений п. 4.4 даного Договору нараховано за неукладення відповідачем договору страхування, передбаченого Кредитним договором. Зазначає, що факт відсутності договору страхування на момент подачі позову доведено під час судового розгляду. В рішенні суду відсутнє обґрунтування того, чому суд вирішив стягнути лише штраф, пеню ні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Позивач та відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції у черговий раз не з'явилися, хоча належним чином за вказаними ними адресами були повідомлені про дату і місце судового засідання, проте поштові відправлення із повістками повернулися без вручення адресатам з незалежних від суду причин - за закінченням терміну зберігання (т. 2, а.с. 235-236, 239-240, 241), тому відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається, що такі повістки вручені належним чином. Разом з тим повідомлені належним чином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 237, 238), які представляють інтереси відповідачки ОСОБА_3 на підставі договорів про надання правової допомоги (т. 1, а.с. 36-37, 40-41, 59), що у відповідності до ч. 5 ст. 76 ЦПК України вважається врученням повістки і ОСОБА_3, тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи, який відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що, перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права. При перегляді судових рішень необхідно виходити з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених статтею 307 ЦПК, і відповідних їм підстав щодо перегляду судових рішень в апеляційному порядку, передбачених статтями 308-311 ЦПК. При цьому апеляційний суд керується статтею 307 ЦПК (відповідним пунктом) та нормою ЦПК, що визначає підстави перегляду судового рішення в такому разі, і відповідно до неї та наданих суду апеляційної інстанції повноважень формулює резолютивну частину своєї ухвали чи рішення.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частинами першою та другою ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст. ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Однак зазначеним вимогам закону дане рішення в оскаржуваній частині не відповідає.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 06/08/26 А від 18.01.2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3, Банк надав позичальнику 26900,00 доларів США, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит до 10.01.2015 року (т. 1, а.с. 8-11).

Свої обов'язки за Кредитним договором Банк виконав належним чином, надавши ОСОБА_3 грошові кошти.

Вимога щодо погашення заборгованості на адресу відповідачки направлялась 26.01.2015 року (т. 1, а.с. 7).

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 умов Договору станом на 11.03.2015 року утворилася заборгованість в сумі 83 060 грн. 68 коп., яка складається із простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 2 501,93 дол. США, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 264,18 дол. США, пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 825,25 дол. США (еквівалент в гривні 17937,31), штрафу 5000,00 грн., що підтверджується наданим Банком розрахунком (т.1, а.с. 2, 3-6).

08 травня 2015 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

08.09.2015 року ОСОБА_3 здійснила повне погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 2 501,93 дол. США та 415 доларів США.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» пені виходив з того, що позивач просить одночасно стягнути з відповідачки пеню за прострочення повернення кредиту та штраф, що свідчить про безпідставне намагання кредитора застосувати до боржника (відповідача у справі) подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання).

Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами укладеного між сторонами Кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним. Так п. 4.1. даного Договору встановлено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну та часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

У той самий час, згідно п. 4.4. Кредитного договору за кожен випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3 (крім 3.3.2) цього Договору, позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5000,00 грн.

Згідно п. 3.3.7 позичальник зобов'язаний протягом дії цього Договору страхувати предмет застави на користь Банку в акредитованих Банком страхових компаніях.

З викладеного вбачається, що за вказаними умовами Кредитного договору, який укладений між сторонами, передбачено як стягнення пені так і штрафу, але за різні порушення договірного зобов'язання.

Відповідачкою ОСОБА_3 в спростування заявленої позовної вимоги щодо стягнення з неї пені на підставі п. 3.3.7 Кредитного договору, а саме за невиконання нею - позичальникомзобов'язання протягом дії Кредитного договору страхувати предмет застави на користь Банку в акредитованих Банком страхових компаніях, - будь-яких доказів не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підставною є як вимога позивача щодо стягнення пені з ОСОБА_3 так і позовна вимога щодо стягнення з неї штрафу за порушення зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір у тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через її неспівмірність із розміром основного зобов'язання.

Розмір заборгованості та штрафних санкцій (розмір неустойки), їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати або не застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Так, із доданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором вбачається, що розмір пені за порушення строків виконання зобов'язань за Кредитним договором, становить 17 937 грн. 31 коп. (825,25 дол. США х 21,73571 грн. /згідно курсу НБУ станом на 11.03.2015 року/ = 17 937 грн. 31 коп.), який був розрахований за період з березня 2014 року по березень 2015 року.

Слід зазначити, що станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції, сума пені мала б становити 18 691,06 грн. (825,25 дол. США х 22,648966 грн. /згідно курсу НБУ станом на 09.11.2015 року/ = 18 691,06 грн.).

З апеляційної скарги вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачкою повністю сплачено заборгованість по тілу кредиту та нарахованих відсотках.

Враховуючи що 08.09.2015 року ОСОБА_3 здійснила повне погашення заборгованості за Кредитним договором в сумі 2 501,93 дол. США та 415 доларів США, то дана обставина може бути підставою для зменшення розміру неустойки, а тому колегія суддів приходить до висновку, що з відповідачки необхідно стягнути пеню в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом в суд) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_3 в дохід держави необхідно стягнути 243,60 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни - задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 листопада 2015 рокускасувати та ухвалити нове рішення, яким:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення коштівзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (ідентифікаційний код 21574573), у відповідності до кредитного договору № 06/08/26 А від 18 січня 2008 року - 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень пені та 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень штрафу, а всього 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

В решті позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Кабаль І.І.

Шандра М.М.