Справа №1909/2913/2012

Провадження № 1/601/3/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Зембри Є.Й.

за участю секретаря Логвинюк Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, не судимого, за частиною 3 статті 364, частиною 2 статті 190 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, інженера-будівельника РКП «Кременецьархпроект», не судимого, за статтею 27 частиною 5 – частиною 3 статті 364, частиною 2 статті 190 КК України,

за участю прокурора Савчук О.Є.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з обвинувального висновку затвердженого 19 листопада 2012 року підсудні обвинувачуються в тому, що  ОСОБА_1 працюючи оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ УМВС України в Тернопільській області, виконуючи функції представника влади та являючись службовою особою правоохоронного органу, в липні – серпні 2012 року дізнався, що підприємець ОСОБА_6, який здійснює господарську діяльність в столярному цеху та пилорамі в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району Тернопільської області, разом з фактичним власником будівель – ОСОБА_7 провів власними силами роботи по будівництву господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу і зазначив в декларації про готовність вказаного об’єкта до експлуатації, зареєстрованій 7 березня 2012 року в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області, недостовірні дані про виконання будівельних робіт колективним малим підприємством «Дизайн».

Також з обвинувального висновку вбачається, що ОСОБА_1, усвідомлюючи, що відповідно до п.6 ч.2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена адміністративна відповідальність замовника у вигляді штрафу в розмірі 90 мінімальних заробітних плат, що становить 99180 гривень за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, не повідомив керівництво УБОЗ УМВС України в Тернопільській області про виявлений ним факт внесення в декларацію про готовність господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району до експлуатації недостовірних відомостей про виконання будівельних робіт зазначеного об’єкта колективного малого підприємства «Дизайн» та, не проводячи перевірки за даним фактом, вирішив заволодіти грошовими коштами ФОП ОСОБА_6 в сумі 12000 гривень за не направлення в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області матеріалів перевірки про виявлений факт наведення недостовірних даних у поданій ФОП ОСОБА_6 декларації про готовність господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району до експлуатації, якої насправді не проводив, та за не притягнення ОСОБА_6 за вказане правопорушення до адміністративної відповідальності.

З дослідженого обвинувального висновку також вбачається, що в кінці серпня – на початку вересня 2012 року ОСОБА_1 в розмові зі ОСОБА_2 дізнався, що останній займався підготовкою проектів декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність зазначеного об’єкту до експлуатації, повідомив останньому про виявлений ним факт внесення в зазначену декларацію про готовність об”єкту до експлуатації недостовірних відомостей про виконання будівельних робіт колективного малого підприємства «Дизайн» та запропонував ОСОБА_2 шляхом обману разом з ним заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 12000 гривень. На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився та повідомив, що фінансовими питаннями діяльності столярного цеху з пилорамою та котельнею в с. Бонівка Кременецького району займається власник – ОСОБА_7, грошовими коштами якого в сумі 12000 гривень необхідно заволодіти.

З дослідженого обвинувального висновку також вбачається, що діючи відповідно до домовленості, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7, ОСОБА_2 в кінці серпня – на початку вересня 2012 року повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 недостовірну інформацію про факт проведення оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1 перевірки за фактом наведення недостовірних даних у поданій ФОП ОСОБА_6 декларації про готовність господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району до експлуатації. За не направлення ОСОБА_1 матеріалів перевірки в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області, якої останній насправді не проводив, за не притягнення ФОП ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 90 мінімальних заробітних плат, що становить 99180 гривень, ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 необхідно дати грошові кошти в сумі 12000 гривень.

У вересні 2012 року ОСОБА_2, діючи відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_1, організував ОСОБА_7 зустріч з ОСОБА_1, яка відбулась 20 вересня 2012 року поблизу приміщення гіпермаркету «Епіцентр-К» в м. Тернополі по вул. Поліській 7. Під час зустрічі ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння шляхом обману разом зі ОСОБА_2 грошовими коштами ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, зобов’язав ОСОБА_7 дати йому 12000 гривень за не направлення в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області матеріалів перевірки про виявлений факт наведення недостовірних даних у поданій ФОП ОСОБА_6 декларації про готовність господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району до експлуатації, якої він не проводив, та за не притягнення ОСОБА_6 за вказане правопорушення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 запевнив, що в майбутньому УБОЗ УМВС України в Тернопільській області перевірок за даним фактом проводити не буде. ОСОБА_7 погодився на пропозицію, а ОСОБА_1 зобов’язав ОСОБА_7 передати грошові кошти в сумі 12000 гривень ОСОБА_2

Ввівши ОСОБА_7 в оману, 24 вересня 2012 року біля 11 години 30 хвилин в приміщенні кабінету столярного цеху з пилорамою в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_1 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 12000 гривень за не направлення в інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області матеріалів перевірки про виявлений факт наведення недостовірних даних у поданій ФОП ОСОБА_6 декларації про готовність господарських приміщень котельні, сушильної камери для деревини та навісу в с. Бонівка по вул. Комсомольській 42 Кременецького району до експлуатації, яка насправді не проводилась, та за не притягнення ОСОБА_6 за вказане правопорушення до адміністративної відповідальності, якими заволоділи, чим заподіяли шкоду ОСОБА_7 в розмірі 12000 гривень та істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, що полягали в підриві авторитету та престижу органів внутрішніх справ.

В ході судового розгляду даної кримінальної справи судом був визначений обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження з врахуванням думки прокурора, представника потерпілого, обвинувачених та їх захисників.

Даний порядок дослідження доказів полягав в дослідженні документів, пояснень потерпілого та свідків.

Під час дослідження аркушу справи 1-2 та аркушу справи 10 тому 1 обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заявили клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з слідуючих міркувань:

1. досудове розслідування проводилося без прийняття слідчим до провадження кожної порушеної ним кримінальної справи, чим порушено вимоги частини 2 статті 113 КПК України (в редакції 1960 року), а таких кримінальних справ на думку захисту порушено 4 (чотири), а саме:

- стосовно ОСОБА_1 за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 364 КК України;

- стосовно ОСОБА_1 за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України;

- стосовно ОСОБА_2 за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 КК України;

- стосовно ОСОБА_2 за фактом пособництва у зловживанні службовим становищем працівником правоохоронного органу за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 – частиною 3 статті 364 КК України.

Відповідно до частини 2 статті 113 КПК України (в редакції 1960 року) слідчий зобов’язаний негайно приступити до провадження слідства в порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справа порушена слідчим і прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження.

У пункті 2 резолютивної частини постанови слідчий приймає до провадження лише одну кримінальну справу. Тобто у решта трьох кримінальних справ досудове розслідування проведено без прийняття їх до провадження слідчим.

2. слідчим прокуратури порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 190 КК України, яка підслідна слідчим органів внутрішніх справ, а досудове розслідування у ній завершено без визначення підслідності прокурором, чим порушено вимоги частини 1, 2, 7 статті 112 КПК України (в редакції 1960 року);

Відповідно до частини 2 статті 112 КПК України (в редакції 1960 року) досудове слідство у справах про злочини, передбачені частинами 2,3,4 статті 190 КК України, проводили слідчі органів внутрішніх справ.

Таким чином з чотирьох порушених кримінальних справ , слідчому прокуратури були підслідні лише три з них, а одна (стосовно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 190 КК України) – належала до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

Частина 7 статті 112 КПК України (в редакції 1960 року) визначає, що у разі встановлення у ході розслідування кримінальної справи іншого злочину, вчиненого особою, щодо якої ведеться слідство, який не підслідний тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів. Однак така постанова прокурором винесена не була.

3. досудове розслідування проведено без об’єднання справ в одне провадження, чим порушено вимоги частини 1,3 статті 26 КПК України (в редакції 1960 року);

Відповідно частина 3 статті 26 КПК України (в редакції 1960 року) визначає, що об’єднання справ проводиться за постановою слідчого, прокурора.

Однак в даному випадку згадані чотири кримінальні справи в одне провадження не об’єднувались, постанова з цього приводу ні слідчим, ні прокурором не виносилась.

Дане клопотання крім обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника підтримали обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник.

Прокурор заперечує щодо заявленого клопотання не навівши з цього приводу відповідної аргументації.

Таку ж позицію як зайняла прокурор підтримав представник потерпілого.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд не може винести ні виправдального, ні обвинувального вироку по даній кримінальній справі, оскільки з огляду на неповноту та неправильність досудового слідства справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, оскільки ця неправильність та неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.  

Так, дійсно як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження слідчим прокуратури від 25 вересня 2012 року том 1 аркуш справи 1-2 йдеться про порушення фактично 4 кримінальних справ у відношенні двох обвинувачених. Однак фактично порушена одна кримінальна справа у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 за частиною 3 статті 364 КК України, частиною 2 статті 190 КК України та ОСОБА_2 за частиною 5 статті 27 – частиною 3 статті 364 КК України, частиною 2 статті 190 КК України. Отже у решта трьох кримінальних справах досудове розслідування проведено без прийняття їх до провадження слідчим, що є грубим порушенням вимог частини 2 статті 113 КПК України (в редакції 1960 року) та статті 26 вказаного кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 26 КПК України (в редакції 1960 року) в одному провадженні можуть бути об’єднанні справи по обвинуваченню декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів.

Досліджуючи том 1 аркуш справи 10 кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що з департаменту внутрішньої безпеки відділу внутрішньої безпеки в Тернопільській області Міністерства внутрішніх справ України у прокуратуру Тернопільської області направлені матеріали попередньої перевірки за фактом неправомірних дій співробітників УБОЗ УМВС України в Тернопільській області на 73 аркушах. На вказаному листі керівництвом прокуратури області для слідчого Житовецького В.В. винесена резолюція про те, щоб вказані матеріали він прийняв до провадження у відповідності до статті 97 КПК України (в редакції 1960 року). В даних матеріалах є заява ОСОБА_7 від 20.09.2012 року в якій він просить правоохоронний орган провести перевірку по факту перевірки працівниками УБОЗ УМВС України в Тернопільській області столярного цеху та пилорами, що знаходиться в с.Бонівка Кременецького району власником якої являється заявник.

Крім цього є рапорт працівника внутрішньої безпеки МВС України в Тернопільській області Андрощука від 24.09.2012 року про те, що ним отримана інформація про вимагання хабара у розмірі 12000 гривень у потерпілого ОСОБА_7 працівником УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1

Також є заява ОСОБА_7 про те, що він просить вжити міри реагування до обвинуваченого ОСОБА_1 за вимагання в нього грошей в сумі 12000 гривень за порушення містобудівного законодавства в якій обвинувачений вимагає передати через бувшого працівника архітектури ОСОБА_2

Також в матеріалах перевірки є протокол огляду, фіксації, вручення грошових коштів для передачі їх обвинуваченим та відомий сам факт вручення таких коштів.

Отже в даному випадку наявно чотири підстави для порушення кримінальних справ, чого слідчим в повній мірі зроблено не було, що є порушенням статті 97 КПК України, згідно якої прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язанні приймати заяви і повідомлення про вчиненні або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язанні не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1.порушити кримінальну справу;

2.відмовити в порушенні кримінальної справи;

3.направити заяву або повідомлення за належністю.

Постанови про виділення справ слідчим також не приймались отже встановлено, що розслідування в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводилося в трьох справ без їх порушення та прийняття до провадження слідчим що є грубим порушенням кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року і розцінюється судом як висунення щодо них неконкретного обвинувачення що порушувало їхнє конституційне право на захист.

Відповідно до частини 7 статті 112 КПК України (в редакції 1960 року) визначає, що у разі встановлення у ході розслідування кримінальної справи іншого злочину, вчиненого особою, щодо якої ведеться слідство, у нашому випадку ОСОБА_2, який не підслідний тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Однак така постанова прокурором винесена не була, а тому кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за частиною 2 статті 190 КК України порушена некомпетентною особою і відповідно досудове слідство у цій справі проведено не уповноваженою особою.

В даному випадку на думку суду з вищенаведених обставин досудове слідство проведено з явною неповнотою та неправильністю, яка полягає в проведені слідства по кримінальних справах слідчим, який не прийняв їх до свого провадження та без порушення кримінальних справ у відповідності до отриманих заяв та іншої інформації про скоєні злочини, а також не уповноваженою особою слідчого щодо обвинувачення у відношенні ОСОБА_2, оскільки в даному випадку має місце порушення підслідності за відсутності в матеріалах справи постанови прокурора, що здійснював нагляд за розслідуванням про доручення слідчому прокуратури проводити розслідування про обвинувачення в злочині ОСОБА_2, яке підслідне слідчому органу внутрішніх справ.

Згідно пункту 19 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя № 9 від 01.11.1996 року вбачається, що відповідно до статті 59 Конституції кожен має право на захист від обвинувачення та на правову допомогу. Тому, розглядаючи кримінальну справу, суд у передбачених законом випадках має забезпечити обвинуваченому право на захист.

Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі статтею 62 Конституції обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Згідно статті 281 КПК України та пункут 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Вище викладена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунена під час розгляду справи судом, оскільки це пов’язане з практично новим досудовим слідством з вчиненням цілого ряду слідчих дій, які ніяк не пов’язанні з специфікою розгляду справ в судовому засіданні, тому вказана кримінальна справа підлягає поверненню для проведення досудового розслідування.

          На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 194, 281 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

             Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 364, частиною 2 статті 190 КК Українита та ОСОБА_2 за статтею 27 частиною 5 – частиною 3 статті 364, частиною 2 статті 190 КК України повернути прокурору Тернопільської області для проведення додаткового розслідування.

             Постанова може бути оскаржена в судову колегію по кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляції через Кременецький районний суд на протязі 7 діб з дня її винесення.

Головуючий: