Справа № 161/9494/16-к

Провадження № 1-кс/161/3289/16

У Х В А Л А

про часткове задоволення клопотання про арешт майна

м. Луцьк 26 липня 2016 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Полюшко А.В., за участю секретаря Новаковської В.В., прокурора відділу прокуратури Волинської області Петрука В.В., слідчого СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С., особи, у володінні якого знаходились речі -ОСОБА_3, представника власника майна - адвоката Тиможинського С.А., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С. про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: грошових коштів в сумі 1926 доларів США та 115600 гривень; чотирьох мобільних телефонів марки «Nokia»; мобільного телефону марки «Fly»; мобільного телефону марки «Mi»; ноутбука марки «Dell» з зарядним пристроєм; двох флеш-карток пам'яті; семи блокнотів з чорновими записами; книги обліку доходів, що вилучені 23.07.2016 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, ? частини права власності на який зареєстровано за ОСОБА_5, а фактично використовується ОСОБА_3.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні СУ ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені 03.06.2016 року до ЄРДР за №12016030000000088, за попередньою правовою кваліфікацією ст.ст.321 ч.4, 229 ч.3 КК України. Під час проведення обшуку 23.07.2016 року були виявлені та вилучені вказані речі, в зв'язку з тим, що вказані речі визнано речовими доказами, вони відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України, тому 25.07.2016 року звернувся з даним клопотанням до суду.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, думку особи у володінні, якого знаходились речі -ОСОБА_3 та представника власника майна -адвоката Тиможинського С.А., які заперечували щодо арешту вищевказаного майна, оскільки жодній особі у даному провадженні не повідомлено про підозру, відсутні підстави, визначені ст.ст.167, 170 КПК України, для накладення арешту на майно, грошові кошти не були отримані від неправомірної діяльності, їх законне походження можуть ствердити свідки, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна слід задовольнити частково.

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами, згідно з ст.98 КПК України, є матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту майна, вилученого 23.07.2016 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, а саме: чотирьох мобільних телефонів марки «Nokia»; мобільного телефону марки «Fly»; мобільного телефону марки «Mi»; ноутбука марки «Dell» з зарядним пристроєм; двох флеш-карток пам'яті; семи блокнотів з чорновими записами; книги обліку доходів, а тому, з метою збереження речових доказів та дослідження органами досудового слідства, оскільки майно, у вигляді речей, відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.5 п.4 ст.173 КПК України, заборонити розпоряджатися майном, на яке накладено арешт.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільного позову).

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, що стосується частини клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти в сумі 1926 доларів США та 115600 гривень, то воно не підлягає до задоволення, оскільки на момент подання клопотання про арешт майна цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено (накладення арешту на майно з метою заявлення майбутніх цивільних позовів не допускається), санкція ст.ст.321 ч.4, 229 ч.3 КК України не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна, законність походження грошових коштів пояснив в судовому засіданні ОСОБА_3, тому відсутні правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С. про арешт майна, вилученого 23.07.2016 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 23.07.2016 року під час обшуку, а саме: чотири мобільних телефони марки «Nokia»; мобільний телефон марки «Fly»; мобільний телефон марки «Mi»; ноутбук марки «Dell» з зарядним пристроєм; дві флеш-картки пам'яті; сім блокнотів з чорновими записами; книгу обліку доходів.

Заборонити користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Волинській області Ухо В.С. в частині накладення арешту на інше майно гр.ОСОБА_3 - грошові кошти в сумі 1926 доларів США та 115600 гривень - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Полюшко