ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року № 2-а-938/09/1970
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крапівницькій Н.Л.
при секретарі Самборській М.Б
за участю:
представника позивача Жукевич Л.Б.
представник відповідача в судове засідання не з" явився,
розглянувши у судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 2095 грн., суд, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 2095 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.
Представник позивача в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те. що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу. В підтвердження викладеного додає копію корінця першої податкової вимоги форми «Ф1» від 26.05.2008р. №1/2129 та копію корінця другої податкової вимоги форми «Ф2» від 04.07.2008р. №2/2894, копію довідки про наявність податкового боргу від 12.02.2009р., розрахунок суми позовних вимог податкових боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, картки особового рахунку за 2008 -2009р.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно. Про час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Відповідач по справі - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Тернопільською міською радою, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 20.01.05р. Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Відповідачем по справі була подана заява до ТОДПІ про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якої підприємцю видане свідоцтво про сплату єдиного податку серії Є №089866 від 20.12.07 р., згідно якого відповідач зобов'язаний сплачувати єдиний податок у розмірі 300 гривень на місяць.
Відповідно до ч. 6 п. 2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач в порушення вимог Указу Президента України .„Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", не сплачує своєчасно єдиний податок на підприємницьку діяльність.
Відповідно до поданої позивачем довідки про наявність податкового боргу від 12.02.2009 р. та картками особового рахунку, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 2095 грн.
Згідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені Законом, визначається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. ст. 2 Закону 2181 визначено контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181.
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Згідно з п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусового стягненні в рахунок погашення податкового боргу виключного за рішенням суду.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 2095 грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 50, 86. 128, 158, 163, 186 КАС України, ЗУ «Про систему оподаткування», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі 2095 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЕДРПОУ НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб в сумі 2095 грн. на користь державного бюджету на р/р 34210379700002 код платежу 16050200, зведений бюджет ВДК в м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.